Історія хвороби хронічний гастрит тип в

Содержание статьи

( )

[12,5 ]

: x

: 43

: x

: 24.04.03

: 26.04.03

1.
,
; , , ,
, , (
).

2.
, , .

3.
.

4.
.

Anamnesismorbi.

1,5 .,
, .
.
, .
( ) . 15.03.03
, (
). .

Anamnesisvitae.

.
.

,
, .

: .

: , ,
. , , .

. -37.0 .

. .

.
. .

, .
. . ,
. .

, ,
.

— ( —
1.5 ), .

.
. .

.
.

, ,
.
.
. .

— .

, .
, , .
:
— , , 2 . .
.

2
5 .

2
5

: ,
. .
.

72 . ,

, ,
. pulsus
diferens .

/
/ 120/80 …

, ,
.

-,
. .

, .

, ,
.
. , . ,
, ,
. . -70 .
-6 . , ,
, ,
. 16 .
, ,
.

l.parasternalis 6 —

l.medioclavicularis 6 —

l.axillaris anterior 7 7

l.axillaris media 8 8

l.axillaris posterior 9 9

l. scapularis 10 10

l.paravertebralis
11

3 3

, .

, ,
, . , .
, . , .

. ,
. .

, .

, , , ,
, .

9-8-8

— 9 .

8 .

7 .

. —
.

— 7 .

— 5 .

.
. 1.5
. -. .

,
. ,
. , ,
.
, , .
. . .
. ,
. .
.
. .
. — . ,
, .

(-).

: ,
, , , RW, Hbs,
, . , Rh-.

: ,
.

:
, R- (
), R- , ,
,

24.04.2003

142

4.58

5.9 10 9

20.4 %

5.5 %

74.1 %

20 /

24.04.03.

—

1015

abs

25.04.03

74 /

5.1 /

84 /

7.0 /

21.0

36.0

454

6.3 /

25.04.03 : , ,
. .

R-
: . .
.
( ?).
, . ,
.
, . .

15.03.03 .

. .
.
. .
. :
,
.
. .

:
, .

( ).

1)
:

1.
,
; , , ,
, , (
).

2.
, , .

3.
.

4.
.

2)
, .

3)
15.03.03 ,
— ,
.

,
, ,
, , , .
, :
, , .

, ,
— , ,
.
, . ,
, , .
,
.

.
, , ,
, , ,

.
,
(, , ..).
,
, , (
). ,
, .
(
) .

( 1,5
). ,
, .
, ,
.
,
.
, .

27.04.03

. -37.0

, , ,

, , .
, , .
. — 100/60 .., — 72 ,
. — 14 . ,
. , ,
, , , .
— — .

1. 4

2. —

—
100 3

—
1 3

—
1.0 4

4. — Vit B1 2.0, Vit B6 2.0

28.04.03

. -36.7

, , ,

, , .
, , .
. — 100/60 , — 72 ,
. — 14 . ,
. , ,
, , , .
— — .

1. 4

2. —

—
100 3

—
1 3

—
1.0 4

4. — Vit B1 2.0, Vit B6 2.0

29.04.03

. -36.6

, , ,
.

, , ,
, , . ,
, .
. — 100/60 , — 72 ,
. — 14 . , .
, ,
, , ,
. — — .

1. 4

2. —

—
100 3

—
1 3

—
1.0 4

4. — Vit B1 2.0, Vit B6 2.0

, 42 24.10.01.
6 , , .
.
. 23.10.01
(1.3 1.1), . 6 5
. .
,
, ,
.
, . ,
, .

, , ,
, .

[12,5 ]

Источник

Хронічний гастрит: Історія одужання

Варіантів безліч: хвороби печінки, жовчного міхура, шлунка, нирок, кишківника. Всі ці хвороби здатні сильно погіршити якість життя і регулярно нагадувати про себе больовими ефектами. Але є інший шлях – ретельне обстеження і продумане лікування. І чим швидше буде поставлений точний діагноз, тим швидше пацієнт зможе повернути собі життя без болю. Так сталося і з нашим пацієнтом.

Жалоби пацієнта

В клініку «Здоров’я родини TreeAmed» звернувся пацієнт – чоловік 39 років зі складним анамнезом:

періодичні болі в області правого підребер’я, епігастрію, нижніх відділах живота;
турбувала регулярна печія;
здуття кишківника.

Історія хвороби

3 роки пацієнт систематично спостерігався з хронічним гастритом у лікаря-гастроентеролога за місцем проживання. Схема лікування, призначена попереднім лікарем, виглядала дуже великою і досить важкою для організму: спазмолітики, прокинетики, пробіотики, ферменти, гепатопротектори, жовчогінні препарати, інгібітори протонної помпи. Періодично він проходив курси ерадикації Helicobacter pylori. Прописане лікування здавалося серйозним. По факту – було малоеффектівним.

Курс дорогого лікування повторювався кожні півроку, ефект тримався лічені тижні. Так мало тривати багато років, адже пацієнт вважав, що це норма. Однак, колеги, бачачи постійні його муки, порекомендували перевірити діагноз у більш кваліфікованого лікаря. Після декількох рекомендацій пацієнт виявився на консультації нашого лікаря-гастроентеролога Лариси Семендяєвої.

Поставленний діагноз

За результатами обстежень, пацієнту було поставлено комплексний діагноз:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
хронічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori;
хронічний некалькульозний холецистит;
синдром подразненого кишківника.

Результати лікування

Подібні рекомендації дещо здивували пацієнта. За довгі роки у нього вкоренилася думка: при гастриті допоможе тільки “купа” ліків. Він пообіцяв виконувати всі рекомендації максимально точно.

Під час наступної консультації, з метою аналізу перших результатів, пацієнт здивував лікаря. Він прийняв рішення самостійно провести експеримент: відклав лікування медпрепаратами на 3 тижні. При цьому чітко виконував загальні рекомендації, озвучені раніше Ларисою Семендяєвою.

Зміни прийшли дуже швидко. Стан пацієнта значно покращився. Зникла печія, болі спазматичного характеру, нормалізувалося випороження. Тому, проведений згодом медикаментозний курс лікування, забезпечив тривалу ремісію хронічної патології.

Источник

История болезни

Московская
медицинская академия им. И.М. Сеченова

Кафедра Факультетской
Терапии № 1

г.
Москва, 2008 год

Паспортная часть

ФИО:

Возраст
– 69 лет

Инвалид
II
группы с 2005 года.

Постоянное
место жительства –Москва

Дата
поступления в стационар – 04.02.08

Жалобы больного

Основная
жалоба:

—
На ноющие боли в области эпигастрия и
левого подреберья, возникающие после
приема пищи (при нарушении режима диеты)
в любое время суток, без иррадиации,
сопровождающиеся позывами к акту
дефекации.
Побочные:

—
На чувство тяжести и дискомфорта в
верхней трети живота, изжогу, отрыжку
с кислым привкусом в разное время суток.

—
На эпизодические подъемы артериального
давления с максимальными цифрами до
160/100 мм. рт. ст. (адаптирована к 140/80),
сопровождающиеся головной болью,
мельканием мушек перед глазами.

-На
частые затяжные приступы сердцебиения,
сопровождающиеся слабостью, одышкой,
головокружением, дискомфортом в левой
половине грудной клетки.

—
На чувство остановки сердца и перебои
в области сердца.

—
На периодические ноющие, давящие
боли за грудиной, сопровождающиеся
чувством нехватки воздуха, возникающие
при физической нагрузке, купирующиеся
приемом нитроглицерина.

—
На периодические ноющие боли в
тазобедренном суставе, возникающие в
покое и при физической нагрузке в любое
время суток, без иррадиации.

Семейный анамнез и наследственность

Мать,
80 лет, страдает гипертонической болезнью.

Отец
в возрасте 40 лет погиб на войне.

О дедушке и бабушке
со стороны отца и матери сведений нет.

Вдова.
2 детей, практически здоровы, дочь 40 лет
– гипертоническая болезнь.

Анамнез жизни

Родилась
во Владимировской области, в 1938 году, в
срок, вторым ребёнком в семье. Вскармливалась
грудью. Ходить и говорить начала в срок.
Условия жизни в детстве – нормальные.
Развиваться и учиться начала нормально,
без отставаний. Посетила в течение жизни
следующие учреждения: детсад → школа
→ институт → работа.

Средний
уровень бюджета семьи. Жилищно-коммунальные
условия удовлетворительные. Питается
нормально, любит горячее, жареное,
солёное, перчёное, чай и кофе, овощи и
фрукты. Зарядку не делает, физическими
упражнениями не занимается. Личную
гигиену соблюдает.

Вредные привычки

Алкоголь принимает
«по праздникам» в малых количествах.
Не курит. Крепким кофе, чаем не
злоупотребляет.

Перенесенные
заболевания

Болела
в детстве корью, ветряной оспой.

В
8 лет проводилась аппендэктомия.
Осложнение – аппендицит с гнойным
перитонитом.

В 2006 году проводилась
полипэктомия.

Гинекологический
анамнез

5
беременностей, 2 родов, 3 аборта.

Менопауза
с 50 лет.

Гинекологические
операции и заболевания отрицает.

Последний
осмотр гинеколога в 2006 году. Патологии
не обнаружено.

Аллергологический
анамнез

Непереносимости
лекарственных препаратов, вакцин,
сывороток не испытывает. Аллергия на
мёд – проявляется кожным зудом.

История настоящего заболевания

С 2003 года отметила
появление ноющих болей в эпигастральной
области, чувство тяжести в правой
подреберье, послабление стула.
Самостоятельно принимала но-шпу,
альмагель, ферментные препараты с
непостоянным эффектом. Амбулаторно не
лечилась.

Ухудшение состояния
в течение последних недель, усилились
боли в эпигастрии.

Поступила в ФТК
для динамического наблюдения, обследования
и коррекции терапии.

Терапия
была назначена: Манинил, Мезим-форте,
Кордафлекс-ретард, Дюспаталин.

После
лечение была выписана из стационара,
состояние улучшилось, рекомендовано
дальнейший приём Мезим-форте.

В
течение жизни считала себя здоровой,
не обследовалась. Беспокоили головные
боли, однако АД не измеряла, контроль
цифр начала с 1980 года после перенесённого
гипертонического криза. С тех пор
максимальные цифры АД достигали 280/140,
адаптирована к АД= 160/90. Адекватной
гипотензивной терапии не получала.

С
1989 года страдает сахарным диабетом.
Лечилась под наблюдением эндокринолога
амирилом,
сиофором.

С
1990 года беспокоят одышка, давящие боли
за грудиной при умеренной физической
нагрузке. По данным жалобам в клинику
не обращалась, не лечилась.

В
1993 году перенесла обширный инфаркт
миокарда, также диагностирована
постоянная форма мерцательной аритмии.
Была отвезена в ФТК на скорой, откуда
на следующий день была отпущена. Терапии
назначено не было.

С 2005 года наблюдается
в ФТК планово, 4 раза в год для контроля
здоровья и выявления отклоненйи в
сердечно-сосудистой системе.

Последняя
госпитализация в клинику в 2006 году по
поводу усиления болей за грудиной.

В клинике проводилась
терапия фуросемидом, тромбоассом,
престариумом, манинилом, сиофором.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Источник

. .

[29,5 ]

. . .

2008

, , :

:72 (1929 . .).

:—

:24.04.2002 ., 10 . 20 .

: ) : . . . . . . .

) :
II . , , , , . .

: 8.05.2002.

— ☻ , 30 .

— ☻, ( )

— ☻ ,

— ☻

— ☻ , , ( 170-180/90-100 . . .)

— ☻

— ☻ , , , ,

(anamnesisvitae)

4 1929 . . . 7 , . , -. 1980 .

: 18 , .

‑ . 3‑ , 7- , , .

, 3- . , ( , , , , ).

: , , .

: ( , , ), .

— , .

□ 1998 . .

□ 1998. III
. .

● , → 1998 . .

● , , , , .

● II .

● .

: 92 , , , ; 75 , ( ), . -75 , .

: 46 , , 39 .

: , c , , , .

: 18 , , . 5 : 2 , 2 , 1 . 55 . 1998 ; : , .

(anamnesis morbi).

20-30 . , , . , . 1966 . , , ( ). . 1998. . .. . . , . , , , . , , .

, 30 . , , , , ( ), ( ) .

. , (- ?) , .

( , ), .

( ) ( , ), , ( , .. , ). , .

, ().

, , , , , . . .

(status praesens)

. : . . . . 167 . 89 . 36,7.

— . . . , , . . . . .

( 4 ). ( ). .

, , , 0,5, , , , . . , , , , , , , , .

. . . . . . .

. , , , , , , .

, , , , . . , . . , .

. . . . . , (, ) .

: . : , . . , .

. . . . , . . . . 20 .

. 1V :

¾ 110 ;

¾ 115 ;

¾ 107 .

8 .

. . ,

. .

3,5

VII .

0,5 VII

5,5

VII

VIII

1,5

. (, , ) . .

‑

, 5‑ 1 . , , , , . .

¾ 1 4‑ ;

¾ 1. 5‑ ;

¾ III ( , 1 ).

: 3+10=13

¾ .

¾ 1,5

¾ IV .

2‑ .

6,5.

II . 70 . . .

, , , , , , , .

, 90 , , , , .

. .

: 160 90 . . ., 160 90 . . . 70 . . .

, .

. . . . .

. . VII 41 . , , , , .

—

, . , . . , . . . . . .

, , 7‑8 . . .

‑ , . . ,

(Status localis)

. . ( 1000 ). , . , . . , .

: . , , , , , . ‑ , . : 5 7 6 , : 8

8 3 2 1

1 2 3 4 5 7

8 4 3 2 1

1 2 3 5 7 8

: , , , . .

. . . , , .

, . . . 95. . .

, . — . ( , , ) .

.. .. ..

, , , 2 3 , ≈ 3 , , . , 3 4 , . , , , .

3 . , ( ) .

. ( ) .

V11

1 ( ), , , , , , .

( 1991 ). . , , , , ‑ .

. . ‑ .

, 4 — , :

¾ I ;

¾ I .

linia costoarticularis sinistra. : 6 , 7 . .

, , . , . , , , , ‑ . .

1. , .

2. . : ; .

3. ( — , , , ) : ; .

4.
. : ; .

5. .

6. (RW, , , HBs- ).

7. . : ( ?); , (, ) () .

8. (Helicobacter pylori). : ; Helicobacter pylori .

(25.04.2002)

(HGB) ●

150,8 /

120-140 /

(HCT) ●

44,38%

36-42 %

0,94

(RBC) ●

4,811´10 12/

3,7-4,7×10¹²/

(PLT)

245,1´10 9/

180-32010¹²/

(WBC) ●

11,38´10 9/

4-910¹²/

(Ne)

50,90%

1-6%

46%

45-72%

(Eo)

1,95%

0,5-5%

(Ba)

0,55%

0-1%

(Mo)

8,21 %

3-11%

(Ly) ●

38,39%

19-37%

13 /

2-15 /

(25.04.2002)

110

‑

5,0

1015

. .

0-0-1 /

0-0-0-1 /

●

(25.04.2002)

‑

—

+ —

●

++++

—

(25.04.2002)

Na+

141,6 /

135‑145 /

4,12 /

3,5‑5,0 /

10,0 /

8,5-10,5 /

19,1 /

10‑40 /

20,1 /

10‑40 /

—

17 /

11‑61 /

8,0 /

6,0‑8,0 /

4,8/

3,5‑5,0 /

106 /

70‑120 /

1,0 /

0,7‑1,4 /

21 / ●

10‑20 /

5,2 /

2,5‑7,0 /

0,4 /

0,2‑1,0 /

0,1 /

0,0‑0,3 /

(11) Rh (+). RW , HBs .

, , . . , . .C . , . . , . 12 . 12 .

: . . . .

. (23.04.2002.)

, . . , 36 , , . .

: , .

() ( , 36 , , ) [ : , , ]. , , , . , , .. , , (+ ).

, ( — , — Helicobacter pylori ).

) : . . . . . . .

) : II . , , , , . .

1. :

: ; , (5-6 /), , 15 ÷ 55º .

2, , , ( , , ). . ( ). (, .), , .

, .

2. :

) 10000

, , , , , , . ( ), ,

: 1-2 1 ; ( ½ ⅓ , ).

)

. , , .

: 15-20 . 10 3 , , . → .

Helicobacterpylori,

)

. , , Helicobacter pylori. , 50S .

: 250 (1 ) 2 / ( ). 10 .

)

, , Helicobacter pylori. , — .

: 500 (1 ) 2 / ( ). 10 .

)

. , . , , , . , Helicobacter pylori.

: 120 4 / 30 , 240 2 / 30 2 .

[29,5 ]

Источник

Чи виліковний гастрит?

Гастрит — це поняття, що об’єднує різні за етіологією, течією та симптоматикою запально-дистрофічні процеси в слизовій оболонці шлунка. Гастрит — лідер серед всіх патологій шлунково-кишкового тракту. Патологія уявляє собою запалення слизової оболонки шлунка та дуже часто передує розвитку таких патологій, як виразка та рак шлунка.

Класифікація

Існує два основних типи гастриту — гострий та хронічний. Залежно від симптоматики й характеру уражень слизової оболонки шлунка виділяють кілька видів гострого гастриту.

Види гострого гастриту:

простий, банальний або катаральний;
фібринозний або дифтеритичний;
корозивний або некротичний;
флегмонозний.

Особливі форми гастриту: реактивний, лімфоцитарний, еозинофільний, гранулематозний, гіперпластичний, гіпоацидний (зі зниженою кислотністю), гіперацидний (з підвищеною кислотністю), з нормальною кислотністю та ін.

В ендоскопії використовують такі морфологічні критерії гастриту, як: поверхневий (еритематозний / ексудативний), гіпертрофічний, атрофічний, ерозивний, рефлюкс-гастрит та ін.

Причини виникнення

Гострий гастрит розвивається раптово і, як правило, спровокований потраплянням в організм ззовні сильних подразників за короткий проміжок часу.

Гострий гастрит, причини:

вживання в їжу шкідливих продуктів;
харчові інтоксикації;
отруєння неорганічними кислотами, солями важких металів, сулемою;
важкі інфекційні захворювання;
ускладнення виразкової хвороби, раку шлунка;
травми травного тракту.

Хронічний гастрит — патологія, яка розвивається під дією численних чинників. В основі розвитку гастриту лежить генетично обумовлений дефект відновлення слизової оболонки шлунка, пошкодженої дією подразників.

Основні причини розвитку хронічного гастриту:

інфекційні фактори (Helicobacter pylori, бактерії, гриби, паразити);
вплив нестероїдних протизапальних препаратів;
аутоімунні чинники;
дуоденогастральний рефлюкс;
гіпоксемія;
вплив хімічних агентів;
аліментарні фактори та харчова алергія;
порушення обміну речовин;
дисфункції ендокринної системи;
гіповітаміноз;
зловживання спиртними напоями;
куріння;
спадкова схильність;
радіаційний вплив та ін.

Хронічне запалення шлунка протікає з серйозними змінами слизової оболонки, секреторної й рухової дисфункциями шлунка.

У більшості випадків хронічний гастрит асоційований з впливом Helicobacter pylori, рідше виникає аутоімунний атрофічний гастрит та особливі форми гастриту.

Клінічні прояви

Для клінічної картини гастриту характерні місцеві та загальні розлади.

Найбільш характерні місцеві симптоми гастриту:

зригування й печія;
неприємний присмак у роті;
печіння в верхній частині живота;
нудота, блювота;
біль в животі;
схуднення;
«кишкова» диспепсія у вигляді розладів дефекації (нестійкі випорожнення, послаблення, закрепи, бурчання, підвищений метеоризм);
відчуття тиску й тяжкості в епігастральній ділянці.

У хворих з хронічним запаленням шлунка спостерігаються такі ознаки гастриту, обумовлені загальними розладами: слабкість, дратівливість, блідість, пітливість, сонливість, зниження життєвого тонусу та втрата інтересу до життя, патології з боку серцево-судинної системи (аритмії, кардіалгії, артеріальна нестійкість).

Ускладнення

Як правило, хронічний гастрит протікає тривалий час та призводить до поступової й необоротної зміни слизової оболонки шлунка. У клітинах епітелію порушується регенерація, відбувається їх атрофія, залозиста тканина заміщається сполучною. Порушується нормальне функціонування слизової шлунка та вироблення пепсину, соляної кислоти та травних ферментів.

Несприятливі наслідки гастриту:

Анемія
Гематомезис
Шлункові кровотечі
Набряк привратника
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
Доброякісні та злоякісні новоутворення
Перитоніт тощо

Діагностика

Основна роль в діагностиці гастритів відводиться етіології, характеру морфологічних та гістологічних змін слизової оболонки шлунка, локалізації цих змін.

На консультації у гастроентеролога проводиться ретельний огляд пацієнта, аналізуються дані анамнезу, результати лабораторних та інструментальних досліджень. Фізикальне обстеження включає пальпацію, перкусію, аускультацію, вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.

Лабораторні методи діагностики гастриту:

загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові;
визначення пепсину й пепсиногену в крові;
загальний аналіз сечі;
імунологічне обстеження;
гістологічне дослідження біоптату;
визначення антигену хелікобактер в калі;
дослідження калу на приховану кров;
бактеріологічне дослідження (аналіз на Helicobacter pylori);
внутрішньошлункова pH-метрія.

Основним інструментальним методом діагностики гастриту є ендоскопічне дослідження — езофагогастродуоденоскопія з біопсією.

Діагностика гастриту також включає такі методи як:

рентгенологічне дослідження;
електрогастроентерографія;
поповерхова манометрія;
ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Лікування

Лікування гастриту визначається причинами виникнення захворювання, загальним станом організму пацієнта, особливостями перебігу патологічного процесу. При легкій та середній тяжкості захворювання лікування проводиться амбулаторно. У важких та ускладнених випадках лікування необхідно проводити в стаціонарі.

Лікування гастриту має починатися зі зміни способу життя, режиму харчування й характеру їжі. Рекомендується виявлення та виключення страв та продуктів, що провокують симптоми захворювання, щоденне вживання рідини, що володіє прокінетичними та антацидними властивостями (лужні мінеральні води).

Основні принципи лікування гастриту:

щадна дієта (протипоказані шоколад, газовані напої, кава, консерви, продукти, що провокують бродіння в кишечнику, «нездорова» їжа, алкоголь);
дробове харчування (5-6-разове);
медикаментозне лікування;
вітамінотерапія;
замісна терапія;
симптоматичне лікування;
фізіотерапія.

При медикаментозній терапії основне місце належить ерадикаційній антихелікобактерній терапії. У схемах лікування гастриту також використовуються такі лікарські засоби як: блокатори протонної помпи, антагоністи рецепторів гістаміну, антациди, прокінетики, глюкокортикоїдні гормони.

При неефективності консервативного лікування може бути показано оперативне лікування.

В окремих випадках лікар-гастроентеролог може відправити на консультацію до кардіолога, пульмонолога, психоневролога чи іншого фахівця.

Профілактика

Для профілактики гострого запалення слизової шлунка необхідно усунути вплив шкідливих факторів, які можуть спровокувати розвиток запального процесу в шлунку. Необхідно уникати «важкої» та шкідливої їжі, занадто гострих приправ. Також запалення шлунка можуть викликати продукти, що несуть бактерії хелікобактер, різні види та штами стафілококів, сальмонел, шигел та інших мікроорганізмів.

Основні профілактичні заходи включають заходи, які передбачають попередження розвитку запальних процесів та розвитку хронічного захворювання.

Профілактика гастриту:

організація правильного режиму харчування;
дотримання елементарних правил гігієни при роботі з продуктами;
лікування хронічних вогнищ інфекції;
здоровий спосіб життя;
своєчасне проходження профілактичних медичних оглядів;
лікування захворювань травної, серцево-судинної, ендокринної систем;
відсутність депресій, зниження кількості психоемоційних потрясінь;
контрольований прийом лікарських препаратів (зокрема, антибіотиків, препаратів, що подразнюють слизову шлунка та засобів, що пригнічують секрецію шлункового соку).

Особливу увагу профілактиці гастриту потрібно звернути особам, які працюють на хімічних підприємствах, в гарячих цехах, на миловарних, свічкових та інших шкідливих виробництвах. Особам, задіяним на даних виробництвах, рекомендовано включати в щорічні профілактичні огляди скринінг на Хелікобактер.

Помітили у себе або у близьких симптоми гастриту? Не відкладайте візит до лікаря. Захворювання повністю виліковне, якщо терапевтичні заходи призначені своєчасно.

Лікарі

Пройти ефективне лікування гастриту в Києві, повністю обстежитися й отримати вичерпну консультацію у гастроентеролога можна в філіях клініки МЕДІКОМ (райони Оболоні та Печерська). Телефонуйте нам за контактним номером колл-центру, задавайте питання, що цікавлять вас, і записуйтеся на прийом до вибраного вами фахівця!