Хронічний гастрит з секреторною недостатністю

Содержание статьи

Хронічний гастрит із секреторною недостатністю (гастрит типу А, атрофічний) (Гастроентерологія) — Клінічний протокол санаторно-курортного лікування — Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із секреторною недостатністю (гастрит типу А, атрофічний)

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

Клінічний
протокол

санаторно-курортного
лікування хронічного гастриту

із секреторною
недостатністю (гастрит типу А, атрофічний)

Шифр по МКХ-10: К 29

Згідно Уніфікованої
клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція,
затверджена МОЗ України в 2004 р.) виділяють:

К 29.3 Хронічний
неатрофічний гастрит

Наявність інвазії H. pylori: К1 – асоційований з H. pylori; К2 – не
асоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 – загострення; F 2 – ремісія.

Локалізація процесу: L1 – антральний відділ; L2 – фундальний
відділ; L3 – всього; L4 – культя.

Кислотоутворююча функція
шлунка:
S1 – знижена; S2 –
збережена; S3 – підвищена.

К 29.4 Хронічний атрофічний гастрит

Вид:В1аутоімуний; В2 – мультифокальний.

Наявність інвазії H. pylori: К1 – асоційований з H. pylori; К2 –
неасоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 – загострення; F2 – ремісія.

Локалізація процесу: L1 – антральний відділ; L2 – фундальний
відділ; L3 – всього; L4 – культя.

Кислотоутворююча функція
шлунка:
S1 – знижена; S2 –
збережена; S3 – підвищена.

Ускладнення: О1 – перніціозна анемія.

Морфологічні прояви: М1 – кишечна метаплазія; М2 – дисплазія
епітелію.

Діагностика на санаторному
етапі
*

·
Основні клінічні критерії: нудота, відчуття
важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його
послаблення, здуття живота.

Обов’язкові
лабораторні дослідження

·
Загальний
аналіз крові

·
Цукор
крові та сечі

·
Загальний
аналіз сечі

·
Печінковий
комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, ЩФ,
ГГТП, загальний білок та білкові фракції)

·
Амілаза
крові

·
Копрограма

Обов’язкові
інструментальні дослідження

·
УЗД
органів черевної порожнини,

·
езофагогастродуоденоскопія
(при необхідності з біопсією та подальшим морфологічним дослідженням біоптатів
слизової оболонки до та після лікування),

·
індикація
Н. рylori (при необхідності до та
після лікування),

·
рН-метрія
(при необхідності дворазово).

Додаткові
інструментальні і лабораторні дослідження
проводяться залежно від супутніх
захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації
фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне
лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які
очікуються
– відновлення
функціонального стану гастродуоденальної системи,
стимуляція кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку.

Дієта:  2, 15 

Санаторний
режим:
ІІ
– ІІІ

Кліматотерапія:
загальна

Руховий
режим:

ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Показані мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натриєві, хлоридні
магнієво-калієво-натриєві, сульфатно-хлоридні мінеральні води малої та
середньої  мінералізації, за умов доброї  переносності показані води високої
мінералізації (Друскининкай, Єсентуки, Карачі, Великі, Куяльник, Миргород,
Моршин, Феодосія, Юрмала).

Воду слід пити повільно, невеликими ковтками, починаючи з 50-100 мл 1-2
рази на день, збільшуючи за умов доброї переносності до 150-200 мл 3 рази на
день за 20-30 хв до їжі.

При загостренні (стадія декомпенсації чи субкомпенсації) з вираженим
больовим синдромом, діареєю вода призначається у теплому виді, 2 рази на день,
виключаючи ранковий прийом води. Після зникнення болю, нормалізації стільця
воду призначають 3 рази на день кімнатної температури.

У період компенсації воду п’ють прохолодну (18-20° С), газовану, бистрими
ковтками. Курс лікування 21-24 дні.

Бальнеотерапія:
перлинні,
хвойні, кисневі ванни, циркулярний душ, душ Шарко

Апаратна фізіотерапія: Застосовують гальванізацію
епігастральної ділянки за поперечною методикою: попереду, на ділянку епігастрія
розташовують негативний електрод, анод розташовують на спині на ділянці
ніжньогрудинного відділу хребта. Сила струму 10-15 мА, щільність струму 0,06
мА/см2 , експозиція 10-15 хв, через день, на
курс 10-12 процедур.

Добре себе зарекомендувало
застосування діадинамічних струмів, які сприяють посиленню діяльності
секреторного апарату шлунка. Пластинчаті електроди накладають на ділянку
проекції шлунка. Активний електрод з’єднують з негативним полюсом. Призначають
позмінно двофазний фіксований струм продовж 30 сек., а потім струм,
модульований довгими періодами, продовж 6 хв Сила струму від 3 до 6 мА.
Тривалість процедури 6 хв На курс 10-15 процедур.

Кислотостимулюючим,
секретостимулюючим та трофічним ефектами володіють сінусоїдальні модульовані
струми
(СМС). Застосовують апарат “Ампліпульс 4”. Локалізація електродів — епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудиного
відділу хребта, ІІІ та IІ роди робіт по 3 хв кожний, частоту модуляції 100 Гц,
глибину модуляції 25-100 %. Тривалість імпульсу 5 сек. Через день, 10-12
процедур на курс лікування.

 Доброго ефекту щодо стимуляції
кислотоутворення надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ).  Процедури
проводять від апарату “Волна-2”. Подовжний опромінювач розташовують на ділянку
епігастрія, зазор 3-5 см, потужність 35 Вт, експозиція 8-15 хвилин, через день,
на курс 8-10 процедур.

Одним з ефективних преформованих фізичних чинників є індуктотермія.
Індуктор-диск розташовують навколо тулуба на рівні епігастрія,  2-3 ступеня
потужності, тривалість процедури 8-10 хв, на курс 10-12 процедур через день.

Термін
санаторно-курортного лікування:
21-24 дні.

Показники
якості лікування:
зникнення диспепсичних явищ, болісності у епігастральній ділянці, поліпшення
самопочуття, ознак запалення слизової оболонки шлунку та ДПК при ендоскопічному
дослідженні, часткова чи повна нормалізація кислотоутворюючої та секреторної
функції шлунка.

Протипоказання:
Санаторно-курортне
лікування не показано хворим із загостренням патологічного процесу. При
наявності поліпоза шлунка застосування пелоїдо- те фізіотерапії не показано.

·

ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М.
Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на
доказательной медицине. – 2-е изд., — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

Читайте также:  Можно ли минералку при гастрите с повышенной кислотностью

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної
справи                                          В.В.Бондаренко

Источник

Подробно о гастрите с секреторной недостаточностью.

Нарушение секреторной функции при гастрите сопровождается повышенной или пониженной выработкой соляной кислоты. Последняя наиболее характерна для пациентов средней возрастной группы, систематически употребляющих острую и жирную пищу, а также людей пожилого возраста. Несоблюдение норм питания и старение организма — это лишь общие причины, вызывающие гастрит с секреторной недостаточностью,который имеет свои характерные особенности, симптоматику, методы диагностирования.

Содержание:

  • понятие секреторной недостаточности;
  • клиническая картина при гастропатии;
  • почему развивается гастрит с секреторной недостаточностью;
  • первичные и вторичные симптомы;
  • хроническая форма;
  • диагностика.

Понятие секреторной недостаточности

Гастрит с секреторной недостаточностью: особенности и методы диагностики

Представляет собой одно из нарушений желудочной функции. Орган теряет способность продуцировать достаточное количество качественного секрета для нормального пищеварительного процесса. Главным образом снижается выработка соляной кислоты. Продолжительное нарушение секрета приводит к нехватке основных ферментов желудочного сока — пепсинов. Протеолитическое действие последних проявляется при определенном уровне pH, формируемым соляной кислотой. Без содействия секрета неактивные пепсиногены не переходят в активные пепсины.

Основной фермент желудочного сока выполняет свою функцию при уровне pH от 1,5 до 1,8. Создаваемая соляной кислотой среда ответственна за стерильность пищеварения в тонкостенном кишечнике, защиту тонкой кишки и желудка от инфекции. Она играет важную роль для бактерицидных функций. На фоне снижения секрета соляной кислоты сокращаются пепсины, нарушается пищеварение. О секреторной недостаточности свидетельствует ненормально низкая выработка соляной кислоты, выявляемая в результате исследования секреции.

Клиническая картина при гастропатии

Клиническая картина при гастропатии

Нарушение наблюдается при различных заболеваниях ЖКТ и гастрите. Снижение выработки секрета чаще всего сопровождает атрофическую хроническую форму. У некоторых пациентов гастрит с секреторной недостаточностью наблюдается при обострении поверхностного. Недостаток соляной кислоты наиболее опасное состояние при гастроэнтерологическом заболевании. Отсутствие достаточного количества секрета становится причиной прямого контакта употребляемой пищи со стенками желудка.

Бактерицидная дисфункция приводит к изнашиванию слизистой выстилки. Отсутствие достаточного количества ферментов негативно отражается на переваривании и усваивании пищи, что нередко провоцирует брожение. Состояние, само по себе, не несет угрозы жизни для пациента, но способно спровоцировать серьезные диспепсические расстройства. Синдром недостаточности всасывания и тонкокишечного пищеварения, а также дисбактериоз возникают именно по причине недостаточности секрета желудочного сока.

Почему развивается гастрит с секреторной недостаточностью?

Причины, ведущие к снижению выработки секрета, идентичны общим провоцирующим гастрит факторам, но есть некоторые характерные особенности. Наряду со злоупотреблением спиртными напитками, острой и жирной пищей, отсутствие достаточного количества желудочного сока провоцируют:

  • сопутствующие болезни ЖКТ, к примеру, энтерит и колит;
  • болезни эндокринной железы;
  • поступление малого объема кислорода из-за легочных заболеваний;
  • носящие аутоиммунные характер болезни и патологические состояния;
  • нарушение нормального процесса кровообращения, вызванное сердечными болезнями;
  • неправильный обмен веществ, на фоне которого развивается подагра и прочие метаболические расстройства.

Подобные патологические состояния развиваются в организме человека с возрастом, что является главной причиной того, что секреторная недостаточность проявляется обычно у людей старше 30 лет. Спровоцировать дефицит секрета могут различные медикаментозные препараты.

Наиболее опасными лекарственными средствами, если рассматривать «провокаторы» болезни, являются ингибиторы протонной помпы и H-2 блокаторы гистамина. Они обязательно должны приниматься по назначению и под строгим контролем доктора. Нельзя нарушать дозировки, схему приема. Если возникают дискомфортные ощущения на курсе, следует проконсультироваться со специалистом.

Первичные и вторичные симптомы

При обострении поверхностного гастрита выражены менее ярко, нежели при хроническом. Есть случаи, когда недуг не дает о себе знать. Единственное, что беспокоит человека, это неприятный запах изо рта, который ошибочно связывают со стоматологическими проблемами.

Наиболее выражен гастрит с секреторной недостаточностью при расстройстве желудке — диарее, когда усиливаются остальные симптомы. Среди первичных признаков недостатка желудочного секрета выделают:

  • наличие белого налета в середине языка и заеды, постоянно присутствующие в уголках рта;
  • вздутие и периодическое урчание в желудке, независимо от приемов пищи;
  • потеря аппетита, когда вид и запах блюд начинают вызывать тошнотный рефлекс, частые отрыжки воздухом, а также изжога;
  • тупая боль в поджелудочной области и неприятное чувство тяжести с распиранием желудка.

Прогрессирование болезни вызывает демпинг-синдром, который относится ко вторичным признакам недуга, и характеризуется постоянной потливостью, общим чувством слабости, головокружением после еды, учащенным сердцебиением, ощущением кислородной недостаточности.

Нарушение пищеварительных процессов притупляет аппетит, питательные вещества плохо усваиваются организмом. Это провоцирует снижение веса, вплоть до анорексии, истончение ногтевой пластины, шелушение кожи, выпадение волос. У отдельных людей может возникать непереносимость молока, которой раньше не было.

Хроническая форма

Почему развивается гастрит с секреторной недостаточностью?

Развивается абсолютно по-разному. У одних пациентов клиническая картина гастрита изначально сопровождается недостаточностью соляной кислоты и, как следствие, пищевого фермента. В некоторых случаях хронический гастрит с секреторной недостаточностью развивается в результате повышенной кислотности, когда болезнь «обретает» необратимые последствия, то есть становится конечной стадией недуга. Последнее обусловлено атрофией сальных желез, которые перестают вырабатывать секрет.

Заболевание в хронической форме имеет не самые благоприятные прогнозы. Систематическое нарушение врачебных предписаний или несвоевременная постановка диагноза приводит к развитию рака. Учитывая то, что и повышенная и пониженная выработка секрета могут привести к развитию одной хронической патологии, диагностика и терапия на начальной стадии любого гастрита — главный ключ к успешному излечению.

Характерная особенность заболевания обусловлена разновидностью:

  • Антральный ригидный. Локализуется в нижнем желудочном отделе. Протекает с регулярными спазмами. Болевой синдром ярко выражен. Наблюдается многолетняя диспепсия. Возникающие спазмы проявляются параллельно со склеротическим процессом, который нарушает нормальную подвижность желудочной стенки. Ригидный гастрит с секреторной недостаточностью относится к тяжелейшей форме хронического, переходит в раковую стадию в 10-40 случаях из 100.
  • Органический гипертрофический. Бывает с полипозными множественными или отдельными плоскими полиаденомами на слизистой. Более легкая форма, нежели антральная. На слизистой оболочке кардинального отдела желудка, в синусе и теле наблюдается местная гиперплазия. В основном болезни подвержены взрослые (от 30 лет), но выявляются отдельные случаи и у детей.
Читайте также:  Интерстициальный гастрит что это такое

Диагностируя хроническую форму с недостаточностью соляной кислоты, специалист берет на себя ответственность, поскольку она является предраковой. Это предполагает полный спектр исследования, а также тщательную проработку схемы терапии.

Диагностика

Сбор анамнезы и пальпация позволяют установить наличие гастроэнтерологического недуга, но не дают полного представления о клинической картине болезни. Чтобы выявить форму, стадию, причины патологии, назначают комплексное обследование, включающее в себе следующие методы:

  • определение состава желудочного сока;
  • анализы крови и кала;
  • сканирование и эндоскопию брюшной полости;
  • биопсию для выявления раковых образований;
  • тесты на Helicobacter pylori.

Дополнительные процедуры или повторные обследования назначают при недостаточных данных для постановки точного диагноза. Без досконального проведения всех анализов установить конкретную форму и недостаточность желудочного секрета невозможно.

Источник

Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія

 

Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Лікування хронічного гастриту в стадії загострення обов’язково включає лікарську терапію і дієту. З дозволу лікаря їх доповнюють народними засобами. Коли настає фаза ремісії, людині потрібно проводити профілактику гастриту, а також виключити можливі причини загострення патології. статті:

Причини загострення гастриту

Хронічного гастриту характерні сезонні загострення, коли людина переходить на інший тип їжі. У весняно-літній період в раціоні переважають свіжі фрукти, овочі, а в осінньо-зимову пору різко знижується надходження клітковини в організм. При кожній зміні сезону шлунок адаптується до подібних змін в їжі. Тому людині потрібно завжди дотримуватися принципів лікувального харчування за Певзнером. Основні причини загострення гастриту:


  • Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Порушення харчового режиму (недостатнє споживання рідини, тривалі перерви між їжею, переїдання, інші похибки в харчуванні).
  • Стрес, депресія, нервове перенапруження.
  • Аутоімунні реакції (в імунній системі порушується процес ідентифікації, тому починається атака здорових клітин організму).
  • Роздратування шкідливими речовинами слизової стравоходу і шлунково-кишкового тракту (у процесі роботи з хімікатами, вживання алкоголю або куріння, побічний ефект ліків, променева терапія і так далі).
  • На тлі інших захворювань органів травної системи (паразитарні інвазії, кишкові інфекції, отруєння, гастродуоденіт, інші патології і порушення роботи шлунково-кишкового тракту).
  • Активна життєдіяльність бактерій H. Pylori.
  • При симптомах рецидиву хвороби потрібно пройти обстеження. В процесі діагностики легше виявити і причину загострення гастриту, ступінь пошкодження оболонки. Це дає можливість правильно підібрати ліки, що істотно покращує прогноз терапії, скорочує тривалість курсу лікування.

    Терапія хронічного гастриту в період загострення

    Хронічний гастрит — повільно прогресуюча і періодично загострюється хвороба. Кожен рецидив погіршує дегенеративно-дистрофічні процеси в клітинах слизової шлунка.
    Чим довше людина хворіє на гастрит, тим сильніше атрофується залозистий шар, або поглиблюються ерозії на оболонці. Тому важливо не тільки усунути фактори, що провокують загострення, але і своєчасно, повністю проходити курс лікування.
    Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія

    Принципи терапії хронічного гастриту

    Гастроентеролог становить план лікування на основі свіжих результатів ЕФГДС . За стандартом курс терапії триває 2 тижні, з обов’язковим застосуванням ліків і дієти, що щадить за Певзнером. При різкому загостренні хвороби людині рекомендується пролікуватися в стаціонарі. В інших випадках терапію проходять в амбулаторних умовах. У схему лікування лікар включає медпрепарати:

  • Для знищення хелікобактерної інфекції — два поєднаних антибіотика і один інгібітор протонної помпи.
  • При підвищеній кислотності — анацидні препарати.
  • Для корекції психоемоційного стану — заспокійливі, седативні препарати.
  • Для заповнення дефіцитних речовин — вітамінно-мінеральні комплекси, ін’єкції B12 ферментні засоби.
  • Для усунення симптомів гастриту — спазмолітики, нудоти кошти, антидиарейні препарати.
  • Для регенерації клітин слизової оболонки — гастропротектори.
  • Для нормалізації функціонування шлунка, шлунково-кишкового тракту — прокинетики, пребіотики, пробіотики.
  • При загостренні гастриту людині рекомендується дотримуватися режиму дня з мінімальними фізичними навантаженнями. Це дробове 5в «Ђ6 разове харчування, сон після обіду, нічний відпочинок 8В¬9 годин і за графіком підйом, прийом їжі, відбій.
    Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Додатково при загостренні хронічного гастриту проводять лікування народними засобами, але з умовою, що їх дія не порушує терапевтичний ефект прописаних ліків. Дозволяється коригувати рівень кислотності за допомогою мінеральних негазованих вод, відвару шипшини, трав’яного чаю.

    Лікарська терапія при загостренні гастриту

    Гастроентеролог в індивідуальному порядку становить схему медикаментозної терапії, з урахуванням результатів обстеження: рівня кислотності, ступеня пошкодження слизової і причин загострення.

    Антибіотикотерапія

    Антибіотикотерапію призначають, якщо загострення гастриту спровокувала активація хелікобактерної інфекції. Лікар може прописати комбінацію Кларітромеціна з амоксицилином, Метронідазолу з тетрациклін або інші поєднання ліків. При необхідності антибіотики доповнюють антисекреторними засобами. Використовують Рабпразол , Гастрофарм , Омепразол , Ранітидин , Цітотек , Інші медпрепарати цієї групи.

    Нормалізація кислотності

    Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Якщо у людини знижений рівень кислотності, то на 2 етапі лікування загострення гастриту застосовують медикаменти, що стимулюють секрецію органу. Використовують шлунковий сік, Ацидин-пепсин , Панкреатин , Панзинорм , Мезим та інші ферментні засоби. Для зняття запалення корисно приймати Плантаглюцид. При підвищеній кислотності призначають Маалокс , Гастал , Фосфалюгель або інші анацидні препарати. Вони мають обволікаючу властивістю, пригнічують печію і попереджають утворення ерозій.

    Інші ліки при загостренні гастриту

    При рецидивах різкіше виявляються ознаки запалення слизової, тому лікарі застосовують ліки симптоматичної терапії. Як болезаспокійливих засобів використовують Но-шпу , Баралгін , Папаверин або інші спазмолітики. Блювоту або нудоту усувають препаратом Реглан , Церукал . При тяжкості в шлунку і поганий моториці ШКТ хворому призначають Мотілак або інший прокінетік. Якщо розлад шлунку викликано дисбактеріозом і дією антибіотиків, корисно приймати Субалін , Біфіформ , Інші прев «А чи пробіотики. При загостреннях застосовують комбінований препарат Де-Нол . Він має антибактеріальну, терпким, противиразковим, протизапальну і плівкоутворювальний (гастропротекторну) дією.
    Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія

    Харчування при загостренні гастриту

    Є три правила лікувального харчування. По-перше, добовий раціон ділять на 6 прийомів їжі (кожні 2в «Ђ3 години), обов’язково в меню включають супи. По-друге, температура їжі повинна відповідати 36в «Ђ38В ° C. По-третє, їдять м’яку, рідку і пюреобразную їжу, приготовлену в воді або на пару. При гастриті щоденний раціон повинен містити по 75в «Ђ85 г тварин і рослинних білків, жирів, 350В» Ђ400 г вуглеводів (якщо немає діабету), не менше 15 л вільної рідини. Орієнтовна енергоцінність харчування — 2500 ккал. Але кількість кілокалорій коригують залежно від витрат енергії людини на виконання фізичних робіт, спортивних вправ і інших активних дій. Щоб правильно підібрати лікувальний стіл за Певзнером, лікарі визначають рівень кислотності. Це виявляють за допомогою pH-метрії шлунка. Види дієт за Певзнером :


    • Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія № 1
      — при нерізкому загостренні гастриту з нормальним і підвищеним рівнем кислотності;
    • № 1-а — при різкому загостренні хронічного гастриту з нормальною і підвищеним рівнем кислотності;
    • № 1-б — застосовують після столу № 1-а в фазі загасання хвороби;
    • № 2 — при нерізкому загостренні хронічного гастриту із секреторною недостатністю шлунка.
    Читайте также:  Лечим гастрит льняным семенем

    При рецидиві хвороби перші 24в «Ђ36 годин рекомендують голодування. Потім поступово включають в раціон нежирні бульйони, слизові супи та каші, парові котлети, інші продукти харчування по столу № 1 1-б або 2. При різкому загостренні лікар може рекомендувати тривалість дієти від 6 місяців до року.

    Народні засоби при загостренні гастриту

    Важливо! Перед застосуванням природних засобів потрібно вивчити їх протипоказання і вплив на рівень кислотності. Жінкам в період вагітності і лактації приймати препарати будь-якої категорії дозволяється тільки за рекомендацією лікаря. Лікування народними засобами при загостренні хронічного гастриту:

  • Від печії. У термос поміщають 2 ст. л. березової кори, заливають 1 л крутого окропу, витримують 3 години, фільтрують, зберігають у прохолодному місці. Спочатку приймають 100 мл настою, а після закінчення 15 хвилин з’їдають 1 ст. л. домашнього коров’ячого масла. Кратність вживання — 3 рази в день.
  • При спазматической болю в шлунку. За 30 хвилин до їди вживають 1 ч. Л. соку пустирника. Кратність прийому — тричі в день.
  • Для прискорення регенерації слизової оболонки, затягування ерозій. За годину до сніданку та вечері вживають білки двох курячих яєць.

  • Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Як протизапальний, антимікробної та регенеруючого препарату п’ють чай лапачо (синонім: кора мурашиного дерева). В 1 л окропу додають 4 ч. Л. сировини, 5 хвилин томят на повільному вогні, потім настоюють 15 хвилин. Засіб п’ють як чай або напій. Температура рідини повинна бути в рамках 20в «А 60В ° C.
  • Людям зі зниженою кислотністю при загостреннях хронічного гастриту рекомендується вживати сік капусти і чорної смородини, воду з лимоном, відвар ягід шипшини. Корисний трав’яний чай з листям звіробою, подорожника і чорниці, настій полину, золототисячника. Людям з підвищеною кислотністю при загостреннях хронічного гастриту потрібно пити сік картопляних бульб і моркви, настій трав’яного збору з сухоцвіту болотної, листя суниці, м’яти, споришу. Корисно вживати відвар з насіння льону, фенхеля, кореня солодки.

    Профілактика загострення хвороби

    Людям з гастритом уникнути загострення хвороби допоможе три правила. Це дотримання принципів харчування за Певзнером, здоровий спосіб життя і періодичне вживання чаю на основі трав з протизапальною, антибактеріальною або заспокійливим ефектом. Для профілактики необхідно дотримуватися харчової та питної режим. При хронічному гастриті з меню назавжди виключають гостру, жирну і смажену їжу, газовані напої, фастфуд. Рекомендується людям з підвищеною кислотністю періодично пити лужні води, а з секреторною недостатністю шлунка — настої рослин, що містять апетитну гіркоту. Щоб уникнути рецидиву хвороби на тлі нервових переживань, потрібно увечері пити трав’яні чаї з додаванням м’яти, меліси. Для попередження В «голоднойВ» болю, тяжкості в шлунку, людина повинна їсти невеликими порціями і в певний час. Щоб попередити нічні болі, за 40 хвилин до сну обов’язково випивають склянку ацидофільного молока, кефіру або іншого кисломолочного напою, який добре переносить шлунок. Спочатку зміни сезону рекомендується застосувати стіл №1 або № 2 по Певзнером, з плавним переходом на ОВС (основний варіант дієтичного харчування).
    Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія Здоровий спосіб життя виключає загострення гастриту через подразнення слизової оболонки спиртом, речовинами з сигаретного диму. Щоденна ранкова гімнастика попереджає рецидив хвороби внаслідок застійних процесів в шлунково-кишковому тракті та інших органах травлення. Потрібно також користуватися захисною маскою при роботі на шкідливих виробництвах, під час побутових дезинфекцій, обприскування саду, підживлення рослин та інших дій з хімічними або токсичними речовинами. Так вони не потраплять в шлунок і не викличуть загострення гастриту.

    Корисне відео

    У цьому відео розглянуті важливі питання, що стосуються хронічного гастриту.

    Думка гастроентерологів

    Рецидив хвороби настає раптово і у людини нечасто з’являється можливість відразу звернутися за допомогою до лікаря. Гастроентерологи рекомендують кілька дій, які не погіршать ситуацію. Що потрібно робити, якщо загострився гастрит:

  • При різкому погіршенні самопочуття потрібно викликати швидку допомогу. Адже біль в животі, блювота, нудота, розлад шлунку і інші ознаки гастриту бувають при апендициті, отруєнні, відкритої виразці.
  • Для зниження різі в епігастрії можна випити склянку м’ятного чаю, солодкого кисломолочного напою. Знеболити дозволяється таблеткою комбінованої дії (спазмолітик + анальгетик) або прикладанням холодної грілки до живота на 10 хвилин.

  • Лікування хронічного гастриту в стадії загострення: препарати і дієтотерапія При нерізкому загостренні гастриту потрібно випити стакан теплого напою, негазованої лужної води, і лягти на бік, підтягнувши коліна до грудей. Поза ембріона розслабляє гладкі м’язи органів шлунково-кишкового тракту, знімає напругу преса, тому біль швидше проходить.
  • Усувають нудоту і позиви до блювоти шматочком льоду або лимона, покладеного на мову. Виділяється слину потрібно спльовувати.
  • При багаторазовій блювоті і інших ознаках різкого загострення потрібно мінімум на добу відмовитися від їжі, а вживати тільки воду, чай, Регідрон або відвар фітопрепаратів. При помірно вираженому рецидив тривалість суворої голодування можна скоротити до 12в «Ђ16 годин. Після закінчення терміну поступово в меню вводять некалорійні бульйони і протерті варені страви з дієти № 1-а, дотримуючись принципів харчування по столу № 0.
  • Гастроентерологи нагадують, що всі теплові фізіопроцедури починають тільки після купірування загострення хвороби. Це правило відноситься і до застосування приладів Алмагв «Ђ01 Денасв» ЂПМК, Дельта-Комбі і інших апаратів для домашнього використання.

    Висновок

    Незалежно від клініки хвороби рекомендується відразу звернутися до гастроентеролога для обстеження. Лише усунувши причину рецидиву і дотримуючись припису лікаря, можна вилікувати загострення. Самовільне переривання терапевтичного курсу нерідко закінчується виразковою хворобою 12-палої кишки і /або

    Загрузка…

    Источник