Гострий та хронічний гастрит лікування
Содержание статьи
Гастрит – симптоми та лікування, принципи дієти – «MD clinic»
Гастрит — це захворювання, що супроводжується запаленням слизової оболонки шлунка. Він буває гострий та хронічний. В залежності від виду хвороби медикаментозна терапія та дієта мають деякі відмінності. Діагностувати гастрит та призначати лікування може тільки лікар, оскільки самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Без лікування гастрит може спричинити розвиток виразки шлунку та інших захворювань травної системи. Щоб цього не сталося, потрібно знати про симптоми гастриту та вчасно звертатися до гастроентеролога, на Позняках це можна зробити в «MD clinic». Лікар проведе огляд та діагностичні процедури, і підбере оптимальні варіанти лікування.
Симптоми
Гострий гастрит проявляється різким болем в шлунку, який виникає переважно після вживання смаженої, гострої або жирної їжі. Окрім цього людину турбують нудота та блювання. Інколи у хворого може виникати діарея та зневоднення, внаслідок чого слизові оболонки стають дуже сухими. Якщо захворювання не вилікувати, воно може стати хронічним.
Хронічний гастрит може розвиватися на фоні підвищеної чи зниженої кислотності шлункового соку. В першому випадку під час загострення хворий відчуває сильний біль в животі, скаржиться на печію та відрижку тим, що він з’їв. Біль нападоподібний , може локалізуватися в правій частині живота під ребрами.
При гастриті з пониженою кислотністю хворі скаржаться на запори або діарею, важкість у шлунку, гнилісний запах з роту. Біль менш виражений та має ниючий характер.
Медикаментозне лікування гастриту
Для лікування гастриту, в залежності від форми захворювання, лікар може призначати такі медикаменти:
- засоби, що нормалізують кислотність;
- ліки проти печії;
- засоби, що в’яжуть та зменшують запалення;
- антибактеріальна терапія (якщо хвороба викликана бактерією Helicobacter pylori);
- ферментні засоби;
- спазмолітики.
Дієта при гастритах — важлива складова успішного лікування
Будь-яке, навіть найефективніше лікування, не допоможе пацієнту почуватися краще, якщо він не буде дотримуватися дієти. Це пов’язане з тим, що будь-яка їжа, що вживає людина, контактує зі слизовою оболонкою шлунка під час просування по травному тракту. Тому до вибору продуктів потрібно ставитися серйозно, і на час лікування варто відмовитися від шкідливої їжі, яка подразнює шлунок.
При гострому гастриті в першу добу хворому краще повність відмовитися від їжі, щоб не навантажувати запалений шлунок. Пити воду та настій шипшини можна. По мірі того, як згасають симптоми в раціон можна вводити слизисті каші та перетерті супи. З м’яса можна готувати пюре, подрібнюючи відварене куряче або індиче філе. На сніданок можна приготувати паровий омлет без великої кількості солі (інші приправи потрібно виключити).
Вибір дієти при хронічному гастриті залежить від виду захворювання. Але в будь-якому разі їсти потрібно часто та маленькими порціями. При гастриті з підвищеною кислотністю важлива мета дієти — знизити активність шлункового соку. Для цього пацієнтам бажано уникати таких продуктів:
- їжа з високим вмістом грубих харових волокон, що можуть механічно травмувати слизову оболонку шлунка (м’ясо з жилами, риба з великою кількістю дрібних кісточок, продукти з висівками, хліб, виготовлений з муки грубого помелу);
- цитрусові;
- копчені та мариновані продукти, соуси;
- наваристі бульйони;
- газовані напої, соки, міцний чай та кава;
- гриби;
- чорний хліб;
- продукти, що провокують метеоризм (капуста, бобові, молоко);
- свіжі фрукти.
При гастриті з недостатньою секрецією шлункового соку потрібно віддавати перевагу вареній або запеченій їжі. Дозволяється вживати трошки оселедця та рибних, м’ясних супів — вони стимулюють виділення шлункового соку. Можна також вживати салат з буряку та моркви, пити сливовий або гранатовий сік.
Важливий момент під час вибору страв для пацієнтів — їх температура. Оптимально вживати теплу їжу, не холодну і не гарячу. Це пов’язане з тим, що гаряча їжа підсилює запалення слизової оболонки, а холодна — вповільнює травлення. Основу раціону в період запалення мають складати каші слизової консистенції, овочі на пару, відварне або тушковане м’ясо курки, індички або кролика, нежирна риба. З напоїв можна вживати кисіль, неміцний чорний або трав’яний чай. Солодощі бажано виключити, але інколи можна їсти зефір чи пастилу.
При гострому гастриті або загостренні хронічного захворювання не можна пити алкоголь та палити. Ці шкідливі звички загострюють симптоми захворювання та роблять неможливим повноцінне лікування та одужання. Правильне харчування та здоровий спосіб життя — основа лікування та профілактики гастриту.
Источник
Гастрит: симптоми, діагностика, лікування
Гастрит — це поняття, що об’єднує різні за етіологією, течією та симптоматикою запально-дистрофічні процеси в слизовій оболонці шлунка. Гастрит — лідер серед всіх патологій шлунково-кишкового тракту. Патологія уявляє собою запалення слизової оболонки шлунка та дуже часто передує розвитку таких патологій, як виразка та рак шлунка.
Класифікація
Існує два основних типи гастриту — гострий та хронічний. Залежно від симптоматики й характеру уражень слизової оболонки шлунка виділяють кілька видів гострого гастриту.
Види гострого гастриту:
- простий, банальний або катаральний;
- фібринозний або дифтеритичний;
- корозивний або некротичний;
- флегмонозний.
Особливі форми гастриту: реактивний, лімфоцитарний, еозинофільний, гранулематозний, гіперпластичний, гіпоацидний (зі зниженою кислотністю), гіперацидний (з підвищеною кислотністю), з нормальною кислотністю та ін.
В ендоскопії використовують такі морфологічні критерії гастриту, як: поверхневий (еритематозний / ексудативний), гіпертрофічний, атрофічний, ерозивний, рефлюкс-гастрит та ін.
Причини виникнення
Гострий гастрит розвивається раптово і, як правило, спровокований потраплянням в організм ззовні сильних подразників за короткий проміжок часу.
Гострий гастрит, причини:
- вживання в їжу шкідливих продуктів;
- харчові інтоксикації;
- отруєння неорганічними кислотами, солями важких металів, сулемою;
- важкі інфекційні захворювання;
- ускладнення виразкової хвороби, раку шлунка;
- травми травного тракту.
Хронічний гастрит — патологія, яка розвивається під дією численних чинників. В основі розвитку гастриту лежить генетично обумовлений дефект відновлення слизової оболонки шлунка, пошкодженої дією подразників.
Основні причини розвитку хронічного гастриту:
- інфекційні фактори (Helicobacter pylori, бактерії, гриби, паразити);
- вплив нестероїдних протизапальних препаратів;
- аутоімунні чинники;
- дуоденогастральний рефлюкс;
- гіпоксемія;
- вплив хімічних агентів;
- аліментарні фактори та харчова алергія;
- порушення обміну речовин;
- дисфункції ендокринної системи;
- гіповітаміноз;
- зловживання спиртними напоями;
- куріння;
- спадкова схильність;
- радіаційний вплив та ін.
Хронічне запалення шлунка протікає з серйозними змінами слизової оболонки, секреторної й рухової дисфункциями шлунка.
У більшості випадків хронічний гастрит асоційований з впливом Helicobacter pylori, рідше виникає аутоімунний атрофічний гастрит та особливі форми гастриту.
Клінічні прояви
Для клінічної картини гастриту характерні місцеві та загальні розлади.
Найбільш характерні місцеві симптоми гастриту:
- зригування й печія;
- неприємний присмак у роті;
- печіння в верхній частині живота;
- нудота, блювота;
- біль в животі;
- схуднення;
- «кишкова» диспепсія у вигляді розладів дефекації (нестійкі випорожнення, послаблення, закрепи, бурчання, підвищений метеоризм);
- відчуття тиску й тяжкості в епігастральній ділянці.
У хворих з хронічним запаленням шлунка спостерігаються такі ознаки гастриту, обумовлені загальними розладами: слабкість, дратівливість, блідість, пітливість, сонливість, зниження життєвого тонусу та втрата інтересу до життя, патології з боку серцево-судинної системи (аритмії, кардіалгії, артеріальна нестійкість).
Ускладнення
Як правило, хронічний гастрит протікає тривалий час та призводить до поступової й необоротної зміни слизової оболонки шлунка. У клітинах епітелію порушується регенерація, відбувається їх атрофія, залозиста тканина заміщається сполучною. Порушується нормальне функціонування слизової шлунка та вироблення пепсину, соляної кислоти та травних ферментів.
Несприятливі наслідки гастриту:
- Анемія
- Гематомезис
- Шлункові кровотечі
- Набряк привратника
- Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- Доброякісні та злоякісні новоутворення
- Перитоніт тощо
Діагностика
Основна роль в діагностиці гастритів відводиться етіології, характеру морфологічних та гістологічних змін слизової оболонки шлунка, локалізації цих змін.
На консультації у гастроентеролога проводиться ретельний огляд пацієнта, аналізуються дані анамнезу, результати лабораторних та інструментальних досліджень. Фізикальне обстеження включає пальпацію, перкусію, аускультацію, вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.
Лабораторні методи діагностики гастриту:
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові;
- визначення пепсину й пепсиногену в крові;
- загальний аналіз сечі;
- імунологічне обстеження;
- гістологічне дослідження біоптату;
- визначення антигену хелікобактер в калі;
- дослідження калу на приховану кров;
- бактеріологічне дослідження (аналіз на Helicobacter pylori);
- внутрішньошлункова pH-метрія.
Основним інструментальним методом діагностики гастриту є ендоскопічне дослідження — езофагогастродуоденоскопія з біопсією.
Діагностика гастриту також включає такі методи як:
- рентгенологічне дослідження;
- електрогастроентерографія;
- поповерхова манометрія;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
Лікування
Лікування гастриту визначається причинами виникнення захворювання, загальним станом організму пацієнта, особливостями перебігу патологічного процесу. При легкій та середній тяжкості захворювання лікування проводиться амбулаторно. У важких та ускладнених випадках лікування необхідно проводити в стаціонарі.
Лікування гастриту має починатися зі зміни способу життя, режиму харчування й характеру їжі. Рекомендується виявлення та виключення страв та продуктів, що провокують симптоми захворювання, щоденне вживання рідини, що володіє прокінетичними та антацидними властивостями (лужні мінеральні води).
Основні принципи лікування гастриту:
- щадна дієта (протипоказані шоколад, газовані напої, кава, консерви, продукти, що провокують бродіння в кишечнику, «нездорова» їжа, алкоголь);
- дробове харчування (5-6-разове);
- медикаментозне лікування;
- вітамінотерапія;
- замісна терапія;
- симптоматичне лікування;
- фізіотерапія.
При медикаментозній терапії основне місце належить ерадикаційній антихелікобактерній терапії. У схемах лікування гастриту також використовуються такі лікарські засоби як: блокатори протонної помпи, антагоністи рецепторів гістаміну, антациди, прокінетики, глюкокортикоїдні гормони.
При неефективності консервативного лікування може бути показано оперативне лікування.
В окремих випадках лікар-гастроентеролог може відправити на консультацію до кардіолога, пульмонолога, психоневролога чи іншого фахівця.
Профілактика
Для профілактики гострого запалення слизової шлунка необхідно усунути вплив шкідливих факторів, які можуть спровокувати розвиток запального процесу в шлунку. Необхідно уникати «важкої» та шкідливої їжі, занадто гострих приправ. Також запалення шлунка можуть викликати продукти, що несуть бактерії хелікобактер, різні види та штами стафілококів, сальмонел, шигел та інших мікроорганізмів.
Основні профілактичні заходи включають заходи, які передбачають попередження розвитку запальних процесів та розвитку хронічного захворювання.
Профілактика гастриту:
- організація правильного режиму харчування;
- дотримання елементарних правил гігієни при роботі з продуктами;
- лікування хронічних вогнищ інфекції;
- здоровий спосіб життя;
- своєчасне проходження профілактичних медичних оглядів;
- лікування захворювань травної, серцево-судинної, ендокринної систем;
- відсутність депресій, зниження кількості психоемоційних потрясінь;
- контрольований прийом лікарських препаратів (зокрема, антибіотиків, препаратів, що подразнюють слизову шлунка та засобів, що пригнічують секрецію шлункового соку).
Особливу увагу профілактиці гастриту потрібно звернути особам, які працюють на хімічних підприємствах, в гарячих цехах, на миловарних, свічкових та інших шкідливих виробництвах. Особам, задіяним на даних виробництвах, рекомендовано включати в щорічні профілактичні огляди скринінг на Хелікобактер.
Помітили у себе або у близьких симптоми гастриту? Не відкладайте візит до лікаря. Захворювання повністю виліковне, якщо терапевтичні заходи призначені своєчасно.
Автор статті:
Лікар-гастроентеролог вищої категорії
Експерт у напрямку:
Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог
Лікарі
Пройти ефективне лікування гастриту в Києві, повністю обстежитися й отримати вичерпну консультацію у гастроентеролога можна в філіях клініки МЕДІКОМ (райони Оболоні та Печерська). Телефонуйте нам за контактним номером колл-центру, задавайте питання, що цікавлять вас, і записуйтеся на прийом до вибраного вами фахівця!
Васкес Абанто Анна Естуардівна
Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог
Ганчева Олена Анатоліївна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
Гелбутовська Ольга Дмитрівна
Лікар-гастроентеролог вищої категорії
Джалалова Вікторія Миколаївна
Лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог вищої категорії, дієтолог
Зарицька Юлія Михайлівна
Лікар-гастроентеролог вищої категорії
Кіслова Оксана Леонідівна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
Кравець Леонід Аркадійович
Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст вищої категорії
Лужанський Роман Володимирович
Лікар-ендоскопіст
Мельничук Надія Олександрівна
Лікар-дієтолог, лікар-терапевт
Огієнко Наталія Юріївна
Лікар-терапевт, гастроентеролог І категорії
Присяжнюк Наталія Валеріївна
Дитячий лікар-гастроентеролог першої категорії
Сіваш Неллі Василівна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії
Швець Олег Віталійович
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії, к.м.н., доцент
Яковлєв Олександр Олексійович
Лікар-ендоскопіст вищої категорії
Ялтонський Андрій Володимирович
Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст першої категорії
Источник
Гастрити. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Гастрит (gastritis) являє собою запальний процес, під час якого головним чином уражується слизова оболонка шлунка. Залежно від особливостей перебігу розрізняють гострий і хронічний гастрити.
Гострий гастрит (gastritis acutа)
Етіологія і патогенез. Гострий гастрит — поліетіологічне захворювання. Численні етіологічні фактори гострого гастриту можна поділити на екзогенні й ендогенні. До екзогенних факторів належать: вживання дуже гарячої, грубої їжі з великою кількістю спецій; вживання великої кількості алкоголю, недоброякісної їжі, інфікованої мікроорганізмами, ліків (ацетилсаліцилової кислоти, кортикостероїдних гормонів тощо). До ендогенних факторів належать: алергічна схильність організму, інфекційні захворювання — грип, кір, хронічна ниркова недостатність, опікова хвороба.
Патогенез гострого гастриту можна звести до дистрофічнонекробіотичного ушкодження поверхневого шару епітелію та залозистого апарату слизової оболонки шлунка і розвитку в них запальних процесів. Залежно від етіологічного фактора запальний процес може обмежуватися поверхневим епітелієм слизової оболонки або поширюватись на всю товщу залозистого апарату, інтерстиціальну тканину і навіть м’язовий шар.
Розрізняють три види гострого гастриту: катаральний, корозивний, флегмонозний.
До виникнення корозивного гастриту (gastritis corrosivа) призводить вживання помилково чи з суїцидальною метою міцних кислот і лугів, а також потрапляння у шлунок сполук миш’яку, фосфору, йоду тощо.
Клінічна картина. Симптоматика гострого катарального гастриту багато в чому залежить від особливостей етіологічного фактора.
Перші симптоми захворювання (нудота, блювання їжею з домшками слизу, жовчі, біль в епігастрії, субфебрильна температура) виникають через 6-8 год після дії на слизову шлунка патогенного фактора. При захворюваннях, спричинених інфекційними збудниками, спостерігається виразна клінічна картина. У цих випадках спостерігається висока температура (до 39 °С і вище) з ознобами, приєднуються явища інтоксикації, зростає зневоднення організму. Зменшується кількість сечі . Під час огляду шкіра та видимі слизові оболонки бліді, язик обкладений сіруватобілуватим нальотом. Пульс, як правило, буває швидким, АТ дещо знижений, у тяжких випадках може розвинутися колапс. Живіт втягнутий, під час пальпації виявляється болючість у надчеревній ділянці. В аналізах крові спостерігається підвищення вмісту еритроцитів і гемоглобіну, іноді наявний нейтрофільний лейкоцитоз. У шлунковому вмісті багато слизу, секреторна та кислотоутворювальна функції можуть бути як пригніченими, так і посиленими. Моторні розлади проявляються пілороспазмом, гіпотонією шлунка. Гострий період за умови своєчасно розпочатого лікуванням триває 23 дні.
Гострий токсикоінфекційний гастрит розвивається при деяких гострих інфекційних захворюваннях (грип, кір, висипний тиф, скарлатина, дифтерія, пневмонія), коли слизова оболонка шлунка ушкоджується гематогенним шляхом. У цьому випадку характерними є диспептичні явища (втрата апетиту, нудота, блювання), зниження секреторної функції шлунка. При гострому корозивному гастриті, який виникає від потрапляння у шлунок сполук, здатних глибоко ушкоджувати його тканини (кислоти, луги), виникає біль у роті, вздовж усього стравоходу, в надчеревній ділянці. Майже одночасно спостерігаються рясна салівація, блювання буруватою рідиною, іноді з домішкою ясночервоної крові . Відповідно до запаху блювотних мас інколи можна визначити, чим спричинене отруєння. Перебіг корозивного гастриту тяжкий, його несприятливий кінець може бути пов’язаний із розвитком шоку або прогресуванням явищ перитоніту.
Лікування. Терапію хворих на гастрит починають з промивання шлунка і кишечнику (при алкогольній та іншій інтоксикаціях) і призначення антибактеріальної терапії (при підозрі на інфекційну природу захворювання) й абсорбуючих речовин (активоване вугілля, біла глина), спазмолітиків (ношпа). При зневодненні організму застосовують парентеральне введення ізотонічного розчину та 5%го розчину глюкози. Під час проведення комплексної терапії важливе значення має лікувальне харчування. Протягом перших 12 днів хворим слід утримуватись від вживання їжі, але дозволяється питво невеликими порціями, за потреби призначають парентеральне харчування. З 3го дня лікування можна поступово розширити дієту і застосовувати обволікаючі, в’яжучі препарати (препарати вісмуту та ін.).
Хронічний гастрит. Хронічний гастрит (gastritis chronicа) поняття збірне, що об’єднує різні за морфологією, етіологією та патогенезом запальні та дисрегенеративні ураження слизової оболонки шлунка. Захворювання характеризується морфологічними змінами у слизовій оболонці шлунка — неспецифічним хронічним запаленням (дифузним або вогнищевим) і явищами дегенерації, структурної перебудови з прогресуючою атрофією оболонки. Морфологічні зміни супроводжуються різноманітними секреторними і моторноевакуаторними порушеннями й різними клінічними ознаками.
Источник