Гастрит виразкова хвороба шлунка

Содержание статьи

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Виразкова хвороба — циклічна поява пептичних виразок у шлунку або дванадцятипалій кишці. Пептична виразка — органічний дефект, що проникає вглиб стінки шлунка за межі м’язової пластинки слизової оболонки, із запальною інфільтрацією та коагуляційним некрозом довкола. Пептичні виразки найчастіше утворюються у цибулині дванадцятипалої кишки та шлунку, рідше в нижній частині стравоходу або петлі дванадцятипалої кишки. Причини: часті — інфікування Helicobacter pylori, НПЗП; рідкісні — зокрема лікування у ВІТ, синдром Золлінгера-Еллісона, ГК у комбінації з НПЗП, інші ЛЗ (калію хлорид, бісфосфонати, мофетилу мікофенолат).

Інфікування H. pylori спричиняє понад половину виразок дванадцятипалої кишки та виразок шлунка (в Україні — не менше 90 % дуоденальних виразок та ≈70-80 % виразок шлунка). Виживання H. pylori у кислому середовищі є можливим завдяки продукції бактеріями уреази, що розкладає сечовину з вивільненням іонів амонію, які нейтралізують соляну кислоту. Початково H. pylori викликає гостре запалення препілоричної частини шлунка, яке через кілька тижнів переходить у хронічне, та гіпергастринемію, що спричиняє гіперсекрецію соляної кислоти, яка відіграє важливу роль у патогенезі виразки дванадцятипалої кишки. Усі НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту (АСК, також у кардіологічних дозах), пошкоджують слизову оболонку ШКТ, в основному шляхом зменшення продукції простагландинів внаслідок гальмування активності циклооксигенази 1 типу (ЦОГ-1). Окрім того, вони гальмують функцію тромбоцитів крові, що сприяє кровотечам. Антитромбоцитарний ЛЗ клопідогрель послаблює ангіогенез та може порушувати загоєння ерозій та виразок слизової оболонки шлунка, що виникли внаслідок дії інших ЛЗ або інфікування H. pylori. Призначення цього ЛЗ необхідно враховувати під час оцінки ризику виразкової хвороби.

Чинники ризику НПЗП-асоційованого пошкодження слизової оболонки: пептична виразка або кровотеча з виразки в анамнезі, інфікування H. pylori, вік >60 р., одночасне вживання кількох НПЗП або прийом НПЗП у великій дозі, одночасне застосування ГК (ульцерогенна дія самих ГК не доведена) або антикоагулянтів.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ перебіг

Головним симптомом є біль або дискомфорт у епігастрії, що з’являється через 1-3 год після прийому їжі, минає після прийому їжі або вживання антацидних ЛЗ. Часто з’являється вночі або рано вранці. Біль у епігастрії є слабо специфічним для пептичної виразки; у ≈50 % випадків причиною є інше захворювання, найчастіше — функціональна диспепсія. Можуть виникати нудота та блювання. Часто перебіг безсимптомний. Можливі ускладнення →нижче.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. Ендоскопія: виразка шлунка — це чітко відмежований, округлий дефект діаметром ≈1 см або нерегулярне заглиблення з інфільтрованим краєм, найчастіше у куті шлунка або препілоричній ділянці, зазвичай поодинокі; множинні виразки — інколи після вживання НПЗП. У дванадцятипалій кишці виразка зазвичай локалізується на передній стінці цибулини, як правило, діаметром <1 см. Ургентним показанням до ендоскопії є кровотеча з верхніх відділів ШКТ →розд. 4.30.

2. Тести, що виявляють інфікування H. pylori (якщо це можливо, перед проведенням тесту, за винятком серологічного, відмініть антибіотики та вісмут на ≥4 тиж., а ІПП на 2 тиж.). Показання до проведення тестів→табл. 4.7-1.

1) інвазивні методи (такі, що вимагають виконання ендоскопії):

а) уреазний тест (виконується найчастіше), біоптат слизової оболонки шлунка розміщується на пластинці, що містить сечовину з додатком кольорового індикатора, розкладання бактеріальною уреазою сечовини до аміаку алкалізує середовище та спричинює зміну його забарвлення (чутливість та специфічність 95 % при дослідженні 2-х біоптатів);

б) гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки;

в) культивування бактерій;

2) неінвазивні методи:

а) дихальні тести — вживання пацієнтом порції сечовини, міченої 13C або 14C, яка гідролізується бактеріальною уреазою до CO2, який визначають у видихуваному повітрі;

б) тест, що виявляє антигени H. pylori у калі — дослідження, які виконують у лабораторіях за методом ІФАіз використанням моноклональних антитіл (але не комплекти для швидкої діагностики за межами лабораторії), має ідентичну точність, як дихальний тест;

в) серологічні тести — позитивний результат не свідчить про активне інфікування, оскільки антитіла визначаються ще впродовж року або й довше після лікування. Зате їх можна застосувати під час лікування ІПП, а також у хворих з іншими факторами, які знижують чутливість решти тестів: після недавно проведеної антибіотикотерапії, із кровоточивою виразкою шлунка, атрофічним гастритом або новоутворенням шлунка. Застосовуйте виключно лабораторні тести (а не комплекти для експрес-діагностики), які пройшли локальну валідацію.

Діагностичні критерії

Діагноз ставиться на основі ендоскопічного дослідження.

Диференційна діагностика

Інші причини диспепсії →розд. 1.12, нудоти та блювання →розд. 1.30, болю в епігастрії →розд. 1.7. З метою диференціювання характеру виразки шлунка (доброякісна чи злоякісна) необхідне гістологічне дослідження ≥6-ти біоптатів, забір яких проведено з краю та дна виразки. Забір біоптатів з дванадцятипалої кишки є показаним лише у разі підозри на іншу, ніж інфікування H. Pylori, етіологію.

ЛІКУВАННЯ

Загальні рекомендації

1. Дієта: регулярний прийом їжі, з виключенням лише продуктів, що викликають або посилюють симптоми. Обмежити вживання кави та міцних алкогольних напоїв (хоча немає доказів того, що це допомагає під час загоювання виразок). Алкоголь та спосіб харчування не впливають на виникнення пептичних виразок.

2. Відмова від паління сигарет: паління тютюну утруднює загоєння виразки та збільшує ризик її рецидиву.

Читайте также:  Рефлюкс гастрит и аллергия

3. Уникнення НПЗП або призначення одночасного гастропротекторного лікування →розд. 4.7.

Лікування інфікування H. pylori

Лікування є показаним у кожному випадку виявленого інфікування.

1. Рекомендована схема у країнах, в яких відсоток штамів H. Pylori, резистентних до кларитроміцину, складає ≥15 % — т. зв. чотирьохкомпонентна терапія з вісмутом

впродовж 14 днів застосовують:

1) інгібітор протонної помпи (ІПП): езомепразол 20 мг 2 × на день, лансопразол 30 мг 2 × на день, омепразол 20 мг 2 × на день, пантопразол 40 мг 2 × на день, рабепразол 20 мг 2 × на день, а також

2) вісмут 120 мг 4 × на день (доза у перерахунку на оксид вісмуту) і 2 антибіотики — стандартно метронідазол 500 мг 3 × на день і тетрациклін 500 мг 4 × на день. Інші антибіотики: амоксицилін 500 мг 4 × на день, фуразолідон, рифабутин.

2. Схема другого ряду у разі недоступності вищевказаної — т. зв. чотирьохкомпонентна терапія без вісмуту: застосуйте впродовж 14 днів ІПП (як вище) + амоксицилін 1,0 г 2 × на день + кларитроміцин 500 мг 2 × на день + метронідазол 500 мг 2 × на день або тинідазол 500 мг 2 × на день.

3. У країнах, у яких рідко виявляють резистентість H. pylori до кларитроміцину, можна його й далі застосовувати під час лікування першої лінії у межах класичної трьохкомпонентної терапії (впродовж 14 днів ІПП + 2 з 3-х антибіотиків: кларитроміцин, амоксицилін і метронідазол у вищевказаному дозуванні; зважте доцільність подвоєння дози ІПП з метою підвищення ефективності). У решті країн не слід використовувати схеми із кларитроміцином, якщо не виявлено чутливості H. Pylori.

4. Емпіричне лікування другої лінії у випадку невдалої ерадикації:

1) після невдачі при використанні чотирьохкомпонентної терапії із вісмутом → левофлоксацин зазвичай 500 мг/добу + амоксицилін + ІПП (дозування як вище);

2) після невдачі при використанні схеми із кларитроміцином → чотирьохкомпонентна терапія із вісмутом, або схема із левофлоксацином (як вище).

У разі другої невдачі → лише лікування відповідно до визначеної чутливості H. pylori до антибіотиків (або чотирьохкомпонентна терапія з вісмутом, якщо раніше не застосовувалась).

Переносимість терапії можна покращити, призначивши пробіотики, напр., Saccharomyces boulardii (найкраще задокументована ефективність), Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp.

5. Кровоточива пептична виразка: пролонговане лікування ІПП (можливо блокатором H2-рецепторів) з метою цілковитого загоєння виразки. Перевірте ефективність лікування через місяць після закінчення антибіотикотерапії (у разі виразки дванадцятипалої кишки немає такої необхідності, за умови відсутності скарг).

Лікування пацієнтів, не інфікованих H. pylori

1. Зазвичай, ефективним є лікування ІПП або блокатором Н2-рецепторів впродовж 1-2 міс.

1) ІПП призначте 1 × на день, вранці, перед прийомом їжі. Дозування: езомепразол і пантопразол — 40 мг/добу, лансопразол — 30 мг/добу, омепразол і рабепразол — 20 мг/добу.

2) блокатори Н2-рецепторів блокують секрецію соляної кислоти, стимульовану гістаміном, є дещо менш ефективними, ніж ІПП, та частіше викликають побічні ефекти. Дозування: фамотидин 40 мг 1 × на день, на ніч, ранітидин 150 мг 2 × на день, або 300 мг 1 × на день, на ніч. При підтримуючій терапії слід стосувати удвічі менші дози, або 1 × на день.

2. Причини неефективності лікування: прийом хворим НПЗП, хибнонегативний результат дослідження на наявність H. pylori, недотримання хворим рекомендацій або інша причина виразки →вище.

Хірургічне лікування

Не ліквідує ризик рецидиву виразки та пов’язане з появою пізніх ускладнень. Головні показання: неефективність фармакологічного лікування (відсутність загоєння виразки, часті [≥2 разів на рік] і ранні [<3 міс. після лікування] рецидиви виразок, сильний біль, пов’язаний з виразкою, що не зникає, незважаючи на прийом ліків та обмежує працездатність), ускладнення виразки (перфорація, кровотеча, пілоростеноз).

Вибір методу:

1) виразка дванадцятипалої кишки — зазвичай високо селективна ваготомія або стовбурова ваготомія з антрумектомією; у випадку пілоростенозу — стовбурова ваготомія з пілоропластикою або ваготомія з антрумектомією;

2) виразка шлунка — вид операції залежить від локалізації виразки; виразка тіла → резекція із формуванням гастродуоденального анастомозу без ваготомії; виразка у препілоричній частині або виразка шлунка з виразкою дванадцятипалої кишки → ваготомія з антрумектомією; виразка у субкардіальному відділі → резекція включно з пілоричною частиною.

УСКЛАДНЕННЯ

1. Кровотеча з верхніх відділів ШКТ: проявляється кривавим блюванням або блюванням «кавовою гущею» та кров’янистим або дьогтеподібним калом. Лікування →розд. 4.30.

2. Перфорація: проявляється раптовим пронизливим болем в епігастрії, після якого швидко розвиваються симптоми дифузного перитоніту. У понад половині випадків відсутні передуючі диспепсичні скарги. Лікування хірургічне.

3. Пілоростеноз: є наслідком тривалих рубцевих змін або набряку та запалення у ділянці виразки в пілоричному каналі або в цибулині дванадцятипалої кишки. Проявляється застоєм шлункового вмісту, нудотою та масивним блюванням; у частини хворих розвивається гіпокаліємія та алкалоз. Під час противиразкового лікування запальний стан та набряк зникають і прохідність пілорусу може покращитись; при тривалому звуженні — хірургічне лікування.

ПРОФІЛАКТИКА

У пацієнтів із ризиком виразкових ускладнень внаслідок застосування НПЗП, у яких немає можливості відмінити ці ЛЗ або замінити їх менш шкідливим ЛЗ (напр., парацетамолом) → одночасно призначайте ІПП у повній противиразковій дозі →рис. 4.7-1. Застосування препаратів АСК, покритих оболонкою (що вивільняють ЛЗ аж у тонкому кишківнику) або з буферними властивостями не зменшує ризик ускладнень. Не замінюйте АСК клопідогрелем з метою зменшення ризику рецидивів виразкової кровотечі у хворих, які належать до групи високого ризику; така стратегія є гіршою, ніж застосування АСК у комбінації з ІПП. Перед запланованим довготривалим лікуванням НПЗП, особливо у хворих із виразковою хворобою в анамнезі, виконайте тест на наявність H. pylori, та, у випадку позитивного результату, застосуйте ерадикаційне лікування.

Мізопростол (дозування: 200 мкг 2-4 × на день) має протекторну дію та загоює виразки, однак часто викликає діарею та є менш ефективним, порівнюючи з ІПП. Блокатори Н2-рецепторів не рекомендуються з метою профілактики НПЗП-індукованих пошкоджень ШКТ.

Рисунок 1. Алгоритм дій, що зменшує ризик виразкових ускладнень, які пов’язані з вживанням НПЗП

Источник

Виразка шлунка: симптоми та лікування

Язва желудка: симптомы и лечение

Виразкова хвороба шлунка — це хронічне рецидивуюче захворювання, яке супроводжується появою одного або кількох локальних дефектів слизової, що формуються під впливом соляної кислоти, пепсину та жовчі. Іноді виразковий дефект охоплює не тільки слизову оболонку, але і підслизовий шар органа.

Читайте также:  Лечение хронический панкреатит гастрит холецистит

Класифікація виразки шлунка

Залежно від місця розташування дефекту слизової виділяють наступні форми виразкової хвороби шлунка:

  • субкардіального і кардіального відділу;
  • тіла шлунка;
  • антрального відділу;
  • пілоричного каналу.

Дефекти при виразковому ураженні шлунка можуть бути поодинокими або множинними.

За розміром дефектів виділяють виразки:

  • малі — з діаметром не більше 0,5 см;
  • середні — 0,5-1 см;
  • великі — 1,1-2,9 см;
  • гігантські — більше 3 см.

Залежно від характеру клінічних проявів виділяють наступні форми виразкової хвороби:

  • типова — проявляється класичним больовим синдромом;
  • атипова — проявляється атиповими болями, має безбольове протікання (але супроводжується іншими симптомами), протікає безсимптомно.

За рівнем шлункової секреції виразкова хвороба шлунка буває з:

  • підвищеною секрецією;
  • нормальною секрецією;
  • зниженою секрецією.

Виразка шлунка може класифікуватися як вперше виявлена, так і рецидивуюча.

При рецидивуючому перебігу виділяють такі види захворювання:

  • з рідкими загостреннями — не більше 1 разу на 2-3 роки;
  • з щорічними рецидивами;
  • з частими повтореннями — 2 і більше разів за рік.

Залежно від присутності ускладнень захворювання характеризується як виразкова хвороба з:

  • кровотечею;
  • перфорацією;
  • пенетрацією;
  • обструкцією воротаря;
  • малігнізацією.

У стадіях виразкової хвороби виділяють загострення і ремісію (клінічну, анатомічну і функціональну).

Етіологія виразки шлунка

Основною причиною розвитку виразки є інфікування бактерією Helicobacter pylori. Якщо кількість цих мікроорганізмів переважає, то в шлунку створюється агресивне середовище, що викликає запалення і руйнування цілісності ділянки слизової.

Є й інші причини виразки шлунка:

  • нерегулярне харчування;
  • зловживання газованими напоями, напівфабрикатами, смаженою, кислою, гострою, солоною, копченою, дуже холодною або гарячою їжею;
  • гострі або часті стреси;
  • шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю);
  • приймання деяких лікарських препаратів (нестероїдних протизапальних, стероїдних гормонів);
  • спадкова схильність.

У деяких випадках розвиток виразкового дефекту викликається відразу декількома факторами.

Рідше формування виразки викликається аденокарциномою, лейоміомою, пенетрацією новоутворень з поруч розташованих органів, карциноїдом, саркомою, лімфомою, туберкульозом, ВІЛ-інфекцією, хворобою Крона, цукровим діабетом або чужорідними тілами.

Патогенез виразки шлунка

Виразковий дефект починає формуватися при порушенні рівноваги між захисними бар’єрами слизової шлунка і факторами кислотно-ферментативного середовища шлункового соку. В результаті соляна кислота, пепсин і жовчні кислоти порушують трофіку ділянки слизової й на ній формується дефект у вигляді виразки.

Симптоми виразки шлунка

Дебют виразкової хвороби зазвичай гострий. Він починається з появи інтенсивних болів у шлунку в області верхньої частини живота зліва або по центру.

Больові ознаки виразки шлунка:

  • ранні болі — з’являються через 0,5-1 годину після їжі при розташуванні виразки в верхньому відділі органу;
  • пізні болі — проявляються через 2 години після їжі при ураженні антрального відділу;
  • голодні болі — з’являються натщесерце (частіше вночі) і більш характерні для виразки дванадцятипалої кишки.

Болі при виразці шлунка носять різний характер і не мають чіткої локалізації. Вони можуть бути ріжучими, ниючими, переймоподібними, тупими або свердливими. Тривають від кількох хвилин до кількох годин. Прийом їжі може на час послаблювати біль.

Частими симптомами виразки шлунка стають і ознаки порушення травлення:

  • печія (вона передує появі болю і може супроводжувати її);
  • нудота і блювота (призводять до страху перед прийомом їжі та схуднення);
  • відрижка з кислим присмаком;
  • знижений апетит;
  • швидке насичення;
  • закрепи;
  • дискомфорт і здуття живота після їжі.

Іншими ознаками виразки шлунка стають такі прояви як підвищена стомлюваність і емоційна нестійкість.

При загостренні симптоми виразки шлунка присутні від декількох днів до декількох тижнів.

При відсутності лікування у хворого можуть виникати небезпечні ускладнення.

Особливості перебігу виразки шлунка у вагітних

При гестації виразка шлунка частіше загострюється в першому триместрі, за 2-3 тижні до пологів або після народження дитини.

Всім жінкам з цією патологією рекомендується спостереження у гастроентеролога.

Медикаментозне лікування виразки шлунка рекомендується вагітним тільки при загостренні захворювання. Воно призначається при відсутності результатів дотримання дієти й прийому харчових антацидів. Проводиться в стаціонарі.

При призначенні препаратів лікар враховує їх можливий вплив на тонус матки та стан плоду. Вагітним, у яких захворювання супроводжується блювотою, обов’язково призначаються протиблювотні засоби.

У більшості випадків загострення виразкової хвороби при гестації має доброякісний перебіг і не призводить до ускладнень. Стан плоду при правильному лікуванні не страждає.

Всім вагітним, у яких було загострення виразки, за 2-3 тижні до пологів і в післяпологовий період рекомендується пройти курс профілактичного лікування.

Особливості виразки шлунка у дітей

Це захворювання у дітей зазвичай супроводжується типовими симптомами. Особливо небезпечно його виникнення в молодшому віці, коли дитина не може описати свої відчуття.

Фахівці відзначають тенденцію до збільшення випадків нетипових форм виразкової хвороби у дітей. Цей факт призводить до більш частих рецидивів захворювання і ранніх ускладнень.

При розвитку виразки шлунка у дітей підвищується ризик розвитку наслідків хвороби, які можуть стати причиною інвалідизації та смерті дитини. Особливо небезпечні шлункові кровотечі, оскільки крововтрата в дитячому віці переноситься набагато важче, ніж дорослими.

Ускладнення

Найбільш поширене ускладнення виразки шлунка — шлункова кровотеча. Вона виникає при розширенні та поглибленні виразкового дефекту, що призводить до розриву кровоносних судин. Кровотеча може бути помірною або важкою.

При її гострому розвитку у хворого з’являється блювота з кров’ю, кал забарвлюється в чорний колір. У деяких випадках зупинити кровотечу можна тільки за допомогою операції.

Інші наслідки виразки шлунка:

  • перфорація — утворення отвору в стінці шлунка, який може призводити до розвитку перитоніту;
  • пенетрація — супроводжується обмеженою перфорацією, при якій виразка проникає в стінку шлунка, дванадцятипалої кишки, сальникову сумку, підшлункову залозу, печінку та інші органи;
  • обструкція воротаря — ускладнення викликається рубцями, спазмом або запаленням і супроводжується затримкою вмісту шлунка;
  • малігнізація — ризик розвитку ракової пухлини при викликаній Helicobacter pylori виразковій хворобі підвищується в 3-6 разів.

Лікування всіх ускладнень виразки шлунка має починатися негайно. При їх розвитку слід викликати бригаду екстреної медичної допомоги. У деяких випадках врятувати хворого може тільки хірургічне втручання.

Читайте также:  Применяется при гастрите язве желудка

Діагностика виразки шлунка

Достовірно діагностувати виразку шлунка і вивчити її особливості можна за допомогою відеогастроскопії (ВЕГДС). Під час процедури здійснюється забір зразка шлункового соку для аналізу на хелікобактер і взяття зразків тканин з країв і дна виразки для гістологічного дослідження.

В якості додаткових методів діагностики пацієнтові призначають проведення:

  • загального і біохімічного аналізу крові;
  • рН-метрії;
  • аналізу калу на приховану кров;
  • рентгенографії шлунка;
  • електрогастроентерографіі.

Обсяг обстеження визначається індивідуально лікарем.

Лікування

Як лікувати виразку шлунка визначає лікар-гастроентеролог. Тактика лікування захворювання залежить від ступеня його тяжкості та може бути консервативною або хірургічною. Операції зазвичай необхідні при розвитку ускладнень.

При загостренні лікування проводиться в стаціонарі. Хворим слід виключити сприятливі розвитку виразки фактори (куріння, прийом НПЗП, стреси та ін.).

Всім пацієнтам призначається дієта при виразці шлунка.

У перші 3-7 днів загострення дотримується дієта № 1а, а потім на 2-3 тижні призначається дієта № 1б. Поза загостренням дотримується дієта №1.

Їжа при виразці шлунка повинна бути механічно, хімічно і термічно щадною. Вона приймається дрібно через кожні 3-4 години за графіком. У раціоні має бути достатньо білків, а ось споживання солі і цукру знижують.

В меню включають:

  • молочну продукцію — нежирне молоко і вершки, некислий сир, кефір і сметану;
  • каші — зварені на воді або на молоці вівсянка, манка, гречка і рис;
  • нежирне м’ясо і рибу — відварне або приготоване на пару м’ясо кролика, курки або теляти, річкова або морська риба;
  • супи — протерті та приготовані на воді з дозволених овочів, круп і м’яса;
  • яйця — некруто зварені або приготований на пару омлет;
  • макаронні вироби — добре проварені;
  • хліб — з білої пшеничної муки, підсушений;
  • овочі — картопля, морква, кольорова капуста, кабачки, гарбуз, некислі томати;
  • масла і жири — рослинні олії і вершкове масло в невеликому обсязі;
  • ягоди та фрукти — банани, некислі яблука (без шкірки), суниця та інші ягоди і фрукти без жорсткої шкурки;
  • солодощі — зефір і фруктова пастила;
  • напої — негазовані та несолодкі, неміцний чай і кава з молоком, відвар пшеничних висівок і шипшини.

З раціону потрібно виключити:

  • солоні, гострі, копчені, смажені, а також жирні страви;
  • кислі та ті, що містять багато клітковини, овочі, ягоди та фрукти;
  • всі сорти жирного м’яса і риби;
  • свіжий і житній хліб, здобу;
  • міцні бульйони;
  • бобові;
  • каші з твердих круп;
  • недоварені макарони;
  • кондитерські жири;
  • горіхи та насіння;
  • солодощі (крім дозволених);
  • газовані напої;
  • квас;
  • міцний чай і каву;
  • алкоголь.

Дієту при виразковій хворобі повинен призначати лікар. Введення в раціон того чи іншого продукту також має узгоджуватися з фахівцем.

У план медикаментозної терапії можуть включати наступні групи препаратів:

  • антибіотики (при виявленні H. pylori);
  • антациди;
  • антисекреторні;
  • вітаміни.

Вибір препаратів і тривалість їх прийому визначається лікарем.

Операції при виразці шлунка

Виразка шлунка з ускладненим перебігом зазвичай лікується хірургічним шляхом. Перевага віддається органозберігаючим втручанням.

Операції при виразці шлунка показані при:

  • перфорації;
  • декомпенсованому рубцово-виразковому стенозі воротаря;
  • профузних кровотечах, які не можуть усуватися консервативно або за допомогою ендоскопічних методів;
  • відсутності ефекту медикаментозної терапії.

При виразці шлунка проводяться такі операції:

  • Високоселективна ваготомія
  • Антрумектомія
  • Гемігастректомія
  • Гастродуоденостомія
  • Парціальна або субтотальна гастректомія
  • Гастроєюностомія

Метод хірургічного лікування виразки шлунка визначається клінічним випадком після консультації хірурга. Після операції проводиться курс реабілітації.

Контроль лікування і прогноз

Для оцінки якості лікування проводиться ВЕГДС. Результати дослідження допомагають оцінити якість рубцювання виразкового дефекту. Відновлення функцій шлунка оцінюється за допомогою аналізів і інших методів діагностики.

У більшості випадків прогноз результату цього захворювання при адекватному лікуванні сприятливий. Погіршувати його можуть ускладнення виразкової хвороби.

Профілактика виразки шлунка

Для попередження розвитку виразкової хвороби необхідно:

  • правильно і регулярно харчуватися;
  • не курити;
  • не зловживати спиртним;
  • приймати лікарські засоби тільки за призначенням лікаря;
  • регулярно відвідувати лікаря для профілактичних оглядів і лікування захворювань, які можуть провокувати розвиток виразки шлунка.

Зарицька Юлія Михайлівна

Автор статті:

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Васкес Абанто Анна Естуардівна

Експерт у напрямку:

Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог

Який лікар лікує виразку шлунка?

Дізнатися який лікар лікує виразку шлунка в клініці МЕДІКОМ в підрозділах на Оболоні та Печерську вам допоможуть оператори нашого кол-центру. Лікування виразки шлунка в Києві ви зможете провести за допомогою досвідчених гастроентерологів чи дитячого гастроентеролога. Звертайтеся до нас і живіть здорово!

Васкес-Абанто Анна Естуардівна

Васкес Абанто Анна Естуардівна

Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог

Ганчева Олена Анатоліївна

Ганчева Олена Анатоліївна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог

лікар-гастроентеролог Гелбутовська Ольга Дмитрівна

Гелбутовська Ольга Дмитрівна

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Джалалова Вікторія Миколаївна

Джалалова Вікторія Миколаївна

Лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог, дієтолог вищої категорії

Зарицька Юлія Михайлівна

Зарицька Юлія Михайлівна

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Кислова Оксана Леонідівна

Кіслова Оксана Леонідівна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог

Кравець Леонід Аркадійович

Кравець Леонід Аркадійович

Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст вищої категорії

Лужанський Роман Володимирович

Лужанський Роман Володимирович

Лікар-ендоскопіст

Мельничук Надежда Александровна

Мельничук Надія Олександрівна

Лікар-дієтолог, лікар-терапевт

Огієнко Наталія Юріївна

Огієнко Наталія Юріївна

Лікар-терапевт, гастроентеролог І категорії

Присяжнюк Наталия Валерьевна

Присяжнюк Наталія Валеріївна

Дитячий лікар-гастроентеролог першої категорії

Сіваш Неллі Василівна

Сіваш Неллі Василівна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії

Швець Олег Віталійович

Швець Олег Віталійович

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії, к.м.н., доцент

Яковлєв Олександр Олексійович

Яковлєв Олександр Олексійович

Лікар-ендоскопіст вищої категорії

Ялтонський Андрій Володимирович

Ялтонський Андрій Володимирович

Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст першої категорії

Вiдгуки

29.09.2020 13:44

Ольга Павлова

В наш час, з їжею яку ми вживаємо у багатьох проблеми зі шлунком, печінкою. Дякую за відмінні поради!

24.08.2020 21:08

Наталія К

Дякую за рекомендації. Стаття дуже сподобалася.

08.07.2020 17:16

Ольга Варгина

Спасибо! замечательная информация.

28.04.2020 10:02

Зина Т

Как я Вам благодарна за новые знания и за реальную помощь!

05.03.2020 15:27

Кіра З

Що не день, то нові знання !! Я надзвичайно рада Вашої, не знаю як висловитися, корисної інформації, чи що. ДЯКУЮ !!

02.02.2020 16:40

Оксана Е

У мене немає виразки, гастрит, але кожну весну й осінь загострення, їм несолоно варену курку, що аж назад проситься і радощів мало. Дуже боюся, що все переросте в виразку…

23.12.2019 20:03

Макс

Хорошая статья!! Все верно.

Показати ще 3

Всього 7 відгуків

залишити відгук

Источник