Гастрит вікіпедія на українській
Содержание статьи
Гастрит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гастрит (лат. gastritis, від грец. γαςτερ — шлунок) — хвороба, при якій утворюється запалення оболонок шлунку.[3]
Вирізняють два типа гастриту: гострий та хронічний.
Етіологія[ред. | ред. код]
Причинами виникнення хвороби можуть бути:
- потрапляння патогенів (найчастіша причина, зазвичай бактеріями Helicobacter pylori, інколи грибками або нематодами роду Anisakis — анізакідоз)
- використання нестероїдних протизапальних препаратів (таких як аспірин, парацетамол, ібупрофен та інші)
- автоімунні захворювання
- біліарний рефлюкс
- стероїдні препарати
- деякі типи алергії
Наступні чинники у комбінації з вищенаведеними, або у комбінації між собою можуть сприяти виникненню хвороби, погіршують її лікування та сприяють розвитку:
- нерегулярне харчування
- споживання гострої їжі надто великими порціями
- надмірна кількість вживання алкоголю
- тютюнопаління
- кава
- нестача білків та вітамінів у постійному раціоні людини та у її організмі.
Класифікація[ред. | ред. код]
Гастрит поділяють на гострий та хронічний.
Гострий гастрит[ред. | ред. код]
Cпричинений в основному алкогольними напоями, Helicobacter pylori, нестероїдними протизапальними препаратами, отруєнням хімічними речовинами. Також може виникати внаслідок перенесених тяжких травм і оперативних втручань, які призводять до зниженого кровопостачання слизової оболонки шлунка і внаслідок цього зниженої секреції протективних факторів (муцин, шлунковий слиз).
Хронічний гастрит[ред. | ред. код]
- Тип «А» — атрофічний гастрит (аутоімунний гастрит). Етіологія до кінця невідома, виявляються антитіла до паріетальних клітин і внутрішнього фактору Касла, відсутність якого призводить до В12-фолієводефіцитної анемії
- Тип «В» — бактеріальний гастрит.
- Тип «С» — рефлюкс-гастрит, який спричинює біліарний рефлюкс жовчі в шлунок.
Діагностика[ред. | ред. код]
Встановлення клінічного діагнозу ґрунтують на визначенні типу хронічного гастриту, оцінці ступеня поширеності морфологічних ознак захворювання, наявності й виразності порушень функції шлунка.
- Клінічна діагностика — аналізують скарги хворого, анамнез, дані огляду пацієнта, висловлюється можливий діагноз і складається раціональний план інструментального обстеження.
- Ендоскопічна діагностика з біопсією — уточнюють характер і локалізація змін слизової оболонки шлунка.
- Лабораторна діагностика — клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, клінічний аналіз калу, аналіз калу на приховану кров, виявлення Helicobacter pylori.
- Ультразвукове дослідження печінки, підшлункової залози, жовчного міхура — для виявлення супутніх захворювань травної системи.
Лікування[ред. | ред. код]
З медикаментозних засобів для лікування гастриту застосовують інгібітори протонного насоса, блокатори H2-гістамінових рецепторів, прокінетики, селективні М-холінолітики,[4] антациди[5], вітаміни U та B5.[6][7] Для деяких форм Helicobacter pylori-асоційованого гастриту рекомендується ерадикація (знищення) Helicobacter pylori.
Серед інших форм хронічного гастриту переважає Helicobacter pylori — асоційований гастрит антрального відділу шлунка. Для його лікування погоджувальною нарадою «Маастрихт-III» (2005) як терапія першої лінії рекомендована потрійна схема ерадикації (French Triple Therapie), що включає комбінацію з трьох препаратів: один з інгібіторів протонного насосу і два антибактеріальних засоби: кларитроміцин і амоксицилін. При невдачі ерадикації пропонується терапія другої лінії (квадротерапія), що включає комбінацію з чотирьох препаратів: інгібітор протонного насоса, препарати вісмуту, метронідазол, тетрациклін, тощо[5]
У той же час ряд фахівців вважає, що через можливі проблем, які можуть проявитися в результаті прийому антибіотиків, проводити ерадикацію Helicobacter pylori не має сенсу, хоча і є шанс, що вона допоможе.[8] При цьому інші лікарі вважають, що деякі форми гастритів, зокрема Helicobacter pylori — асоційований атрофічний гастрит, вимагає обов’язкової ерадикації Helicobacter pylori.[9]
Застосовують лікарські препарати для зниження секреції соляної кислоти в шлунку, що призводить до зниження кислотності шлункового соку.
Як додаткову терапію використовують вітамінні препарати: вітамін U (метилметіонінсульфонія хлорид) і B5 (пантотенова кислота). Вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) бере участь у реакціях метилювання біогенних амінів і за рахунок цього знижує шлункову секрецію і дає знеболювальний ефект.[6] Пантотенова кислота (вітамін В5) сприяє загоєнню слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і стимулює перистальтику кишківника. Надлишок соляної кислоти в шлунку часто виникає саме в умовах дефіциту в організмі пантотенової кислоти.[7]
Оперативне втручання показане тільки при виникненні ускладнень (ендоскопічна склерозуюча або лазерна коагуляція при гострій шлунковій кровотечі)
Режим харчування[ред. | ред. код]
При загостренні гастриту необхідна відповідна дієта. Хворим гастритом протипоказані шоколад, кава, газовані напої, алкогольні напої, консерви, концентрати та сурогати будь-яких продуктів, прянощі, спеції, а також продукція підприємств швидкого харчування, страви, що провокують бродіння (молоко, сметана, виноград, чорний хліб тощо), копчена, жирна і смажена їжа. При цьому харчування має бути різноманітним і багатим білками та вітамінами. По закінченні гострого стану харчування має ставати повноцінним з дотриманням стимулювального принципу в період ремісії у хворих із зниженою кислотністю. Рекомендують дробовий прийом їжі, по 5-6 разів на добу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NDF-RT
- ↑ Gastritis. University of Maryland Medical Center (University of Maryland Medical System). 2002-12-01. Процитовано 2008-10-07.
- ↑ Рапопорт С. И. Гастриты (Пособие для врачей) — М.: ИД «Медпрактика-М», 2010. — 20 с.
- ↑ а б Маев И. В., Дичева Д. Т., Лебедева Е. Г. Возможности антацидов в лечении хронического гастрита // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2010. — № 10. — С. 87-92.
- ↑ а б Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. — Смирнов В.А, Климочкин Ю. Н. Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. — 91 с
- ↑ а б И снова репаранты… — Н. Б. Губергриц, С. В. Налётов, П. Г. Фоменко. Современная гастроэнтерология № 1 (69), 2013. С. 157-165.
- ↑ Шептулин А. А. Хронический гастрит и функциональная диспепсия: есть ли выход из тупика? // РЖГГК. — 2010. — Т.20. — № 2. — С. 84-88.
- ↑ Лапина Т. Л. Эрадикационная терапия инфекции Helicobacter pylori.
Див. також[ред. | ред. код]
- Шлунок
Запальні захворювання | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Источник
Гострий гастрит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гастрит.
Гострий гастрит | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | K29.1 |
Гострий гастрит — це захворювання шлунка, один із двох видів гастриту. Гострий гастрит — гостре запалення шлунка, спричинене внутрішніми подразниками.
Гострий гастрит проявляється після попадання туди небезпечних подразнюючих хімічних речовин та вживання в цей час неякісної їжі. Часто трапляються випадки, коли гострий гастрит розвивається на фоні інших інфекційних хвороб, пов’язаних із порушеним обміном речовин.
Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка. Гастрит виникає в результаті поганого харчуванні, і невмілому вживані алкогольних напоїв.
Гастрит ділиться на декілька форм:
- хронічний гастрит,
- гострий гастрит,
- гігантський гіпертрофічний гастрит,
- ерозивний і поліпозний гастрит,
У свою чергу, гострий гастрит ділиться на:
- простий (запалюється тільки поверхня слизуватої оболонки шлунку)
- корозивний (крім поверхні слизуватої оболонки шлунку, запалюється також більш глибокий шар, внаслідок чого утворяться ерозія, некроз і геморрагія)
- флегмонозний (запалення слизуватої шлунка супроводжується виділенням гною).
Також гастрит розрізняють по ступені секреторних відхилень. Він може проходити з підвищеною або зниженою кислотністю.
На розвиток гастриту впливає поганий стан зубів. Карієс сприяє проникненню інфекції в шлунок, що створює сприятливе середовище для розвитку різних кишкових інфекцій. Тому, щоб уникнути захворювання гастриту вам потрібно звернутися до стоматолога.
Ще одна класифікація гастриту містить у собі поверхневий гастрит, гастрит зі зміною слизуватої оболонки, з поразкою залоз без атрофії і атрофічний.
По області поширення виділяють:
- антральний
- хронічний
- ізольований хронічний гастрит.
Також гастрит може бути первинним і вторинним.
В 10% випадків гастрит є причиною виникнення раку шлунка.
Основними ускладненнями після гастриту можуть бути утворення фляків на слизуватої шлунка, перитоніт, рухова недостатність шлунка, гострий медіастинит, дисфагія, мікрогастрія і т.д. У деяких випадках при гастриті можливий летальний результат.
Процеси, що відбуваються під час захворювання[ред. | ред. код]
Роздратований шлунок починає із працею переварювати грубу їжу, що ще більше підсилює його запалення. Занадто холодна або гаряча їжа також сприяє розвитку запального процесу. Щоб не захворіти слід уникати фаст-фудів і напів фабрикатів — це не корисна їжа для вашого шлунку.
При гастриті слизова оболонка шлунка може повністю відновитися не раніше, ніж через 15-20 днів. При лікуванні слід вживати рослинні продукти які містять клейковину і уникати гострої і їжі з високою кислотністю. Категорично забороняється алкоголь.
Але при вживанні алкогольних напоїв найчастіше виникає простий або коррозивний гастрит. Після потрапляння в шлунок спиртного розвиваються дистрофія і некробіотичні ушкодження поверхневого шару слизуватої. При хронічному гастриті порушується робота шлунка, пов’язана з його моторною, секреторною і іншою функціями. Це у свою чергу приводить до дистрофічних і запальних змін поверхневого епітелію, а також гальмує процес регенерації.
Запальний процес у шлунку відбувається дуже швидко, він може початися вже через 2-4 години після потрапляння алкоголю в шлунок. Основними симптомами є почуття важкості в животі, нудота, блювота, метеоризм, понос, втрата апетиту, частішання пульсу, підвищення температури тіла, зміна кольорів шкіри і слизуватих (бліднуть), неприємний присмак у роті, підвищене слиновиділення, світлий наліт язика і збільшення кількості лейкоцитів у крові.
Такий стан може тривати 2-6 днів. Після цього починається зворотний процес: кислотність поступово знижується, слизиста оболонка червоніє, може відбутися крововилив. При утворенні виразок людина відчуває печію і біль у роті, шлунку і стравоході. Кілька разів у день може бути блювання з домішками жовчі, крові і слизу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Секрети світу! » Гастрит.Запалення слизуватої оболонки шлунка.
Запальні захворювання | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Источник
Чи потрібна дієта при гастриті?
Лікарі дають одностайну відповідь на це питання: дієта при гастриті не просто потрібна, а необхідна. А от, наскільки вона буде суворою, залежить від виду захворювання (гострий чи хронічний гастрит) та індивідуальних особливостей організму хворого.
Що таке гастрит і як його лікувати?
Гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, яке призводить до порушення травлення та засвоєння їжі. Може бути гострим і хронічним. Для діагностики гастриту важливо провести своєчасне обстеження, яке включає:
- УЗД органів черевної порожнини;
- ендоскопічні дослідження (колоноскопію, гастроскопію);
- рентгенографічні обстеження;
- аналізи сечі, калу та крові.
Лікування гастриту передбачає спеціальну дієту та вживання ліків. Медикаментозна терапія включає прийом ліків, які нормалізують кислотність шлунка, спазмолітиків (зменшують спазми в кишківнику), препаратів, які сприяють відновленню слизової оболонки шлунку, антибіотиків (у разі наявності бактерії Helicobacter pylori) та інших препаратів.
Схему лікування від гастриту може призначити лише лікар. Самолікування може призвести до посилення симптомів та загострення хвороби.
Ознаки гастриту
Симптоми гастриту схожі на ознаки інших кишково-шлункових захворювань. Саме тому при їх виникненні необхідно одразу звертатися до лікаря та проходити діагностику. Ознаки гастриту у різних людей можуть бути різними. Це залежить від індивідуальних особливостей організму (зокрема, від рівня кислотності шлунку).
Про початок гастриту можуть свідчити:
- відсутність апетиту;
- болі та дискомфорт у шлунку;
- схильність до закрепів;
- нудота;
- печія;
- відрижка;
- метеоризм;
- неприємний запах з ротової порожнини.
На початкових стадіях захворювання гастрит може мати безсимптомний характер.
Що можна їсти при гастриті?
При гастриті їжа не має перевантажувати шлунок та дратувати його слизову оболонку, оскільки це може посилити симптоми захворювання. Тому важливо їсти регулярно, повільно, рівномірними порціями, добре пережовуючи їжу. Бажано дотримуватися дробного режиму харчування (5-6 разів на добу). Необхідно слідкувати за температурою їжі. Вона має бути ні високою (вище 60 градусів), ні низькою (нижче 15 градусів). Краще за все вживати теплі страви, приготовані на пару або відварені. Їжа при гастриті повинна бути корисною та містити всі необхідні організму вітаміни та поживні речовини. До раціону можна включити: варені м’ясо та рибу, овочеві супи-пюре, відварені овочі, каші, нежирні кисломолочні продукти, фрукти (банани, яблука, виноград, диню, кавун), неміцний чай.
Що не можна при гастриті?
Лікування від гастриту буде максимально ефективним лише за умови дотримання дієти та виключення з раціону шкідливих для шлунку страв та продуктів. Тому при гастриті заборонено вживати:
- алкогольні та газовані напої;
- морозиво;
- шоколад;
- спеції;
- гострі, кислі та солоні страви;
- жирне м’ясо;
- ковбасні вироби;
- копчені страви;
- смажені продукти;
- фаст-фуд;
- недостиглі фрукти та овочі;
- кондитерські вироби, здобу;
- спиртні та газовані напої;
- чорна кава;
- міцний чорний чай;
- какао.
Що пити при гастриті?
При гастриті корисно вживати соки. При гастриті з підвищеною кислотністю: картопляний, капустяний, гарбузовий та огірковий соки. При гастриті зі зниженою кислотністю: яблучний, вишневий, ананасовий соки та сік з чорної смородини. При обох видах гастриту рекомендовано вживання трав’яного та зеленого чаю без цукру, компотів, молока та киселю.
Дієта при гастриті з підвищеною кислотністю
При гастриті з підвищеною кислотністю шлунок виробляє надмірну кількість соляної кислоти. Це може викликати різкі напади болю (в тому числі, біль, який віддає в праве підребер’я), печію, відрижку з гірким присмаком, печіння в горлі та стравоході. При підвищеній кислотності існує ризик розвитку виразки шлунка.
Їжа при гастриті з підвищеною кислотністю не повинна перевантажувати шлунок та сприяти виробленню надлишку соляної кислоти у шлунку. Основу меню мають складати такі продукти:
- нежирну рибу;
- нежирне м’ясо;
- тверді негострі сири;
- варені овочі;
- макарони і крупи;
- вершкове масло та соняшникову олію;
- сухарі з білого хліба;
- солодкі фрукти (яблука, груші, банани та інші);
- картопляний сік;
- компот з сухофруктів;
- чай з молоком.
Дієта при гастриті зі зниженою кислотністю
При гастриті зі зниженою кислотністю шлунок виробляє недостатню кількість соляної кислоти. Це може спричинити відрижку з запахом сірководня (тухлих яєць), часті закрепи та розлади стулу, болі в кишківнику, які супроводжуються здуттям, сухість шкіри та ламкість нігтів (через погане засвоєння поживних речовин). Гастрит зі зниженою кислотністю може викликати рак шлунку.
Їжа при гастриті зі зниженою кислотністю повинна складатися з продуктів, які легко засвоюються шлунком:
- нежирних кисломолочних продуктів;
- нежирних сортів риби та м’яса;
- супів на нежирному бульйоні;
- морепродуктів;
- круп;
- овочів (картоплі, кабачків, моркви, гарбузів, огірків та інших);
- цитрусових (в помірній кількості);
- меду;
- свіжовіджатих соків;
- компотів, морсів, відвару шипшини;
- неміцного чаю.
Куріння при гастриті
Нікотин руйнує слизові оболонки, спричиняє збільшення кількості шлункового соку та підвищення рівня кислотності. Через це куріння належить до факторів ризику виникнення гастриту. Якщо ж курить людина, яка вже захворіла, це може призвести до загострення хвороби. Тому лікування гастриту включає відмову від куріння (це стосується також електронних сигарет і кальяну).
Як уникнути гастриту?
Гастрит — хвороба розповсюджена. ЇЇ навіть називають «хворобою ХХІ століття». До причин виникнення гастриту належать:
- кишкові інфекції (бактерія Helicobacter pylori, якою, за інформацією ВОЗ, інфіковано 50% населення промислово розвинутих країн);
- неправильне харчування;
- зловживання алкогольними напоями та паління;
- недотримання правил особистої гігієни;
- прийом ліків, які подразнюють стінки шлунка та викликають його запалення (антибіотиків, нестероїдних протизапальних препаратів, тощо);
- тривалі психоемоційні навантаження.
Профілактика гастриту може бути первинною (запобігання виникненню хвороби) та вторинною (запобігання черговим приступам хвороби та її переходу в хронічну форму). В обох випадках потрібно:
- дотримуватися правильного режиму харчування;
- обмежити вживання алкогольних напоїв та кави;
- вести здоровий спосіб життя;
- при перших ознаках захворювання звертатись до лікаря;
- уникати стресових ситуацій.
Вторинна профілактика передбачає також проходження регулярних медичних оглядів та, у разі потреби, курсів лікування. Крім того, важливою складовою вторинної профілактики є постійне виконання рекомендацій гастроентеролога.
Источник