Гастрит на укр мові

Содержание статьи

Гастрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гастрит (лат. gastritis, від грец. γαςτερ — шлунок) — хвороба, при якій утворюється запалення оболонок шлунку.[1]

Вирізняють два типа гастриту: гострий та хронічний.

Етіологія[ред. | ред. код]

Причинами виникнення хвороби можуть бути:

  • потрапляння патогенів (найчастіша причина, зазвичай бактеріями Helicobacter pylori, інколи грибками або нематодами роду Anisakis — анізакідоз)
  • використання нестероїдних протизапальних препаратів (таких як аспірин, парацетамол, ібупрофен та інші)
  • автоімунні захворювання
  • біліарний рефлюкс
  • стероїдні препарати
  • деякі типи алергії

Наступні чинники у комбінації з вищенаведеними, або у комбінації між собою можуть сприяти виникненню хвороби, погіршують її лікування та сприяють розвитку:

  • нерегулярне харчування
  • споживання гострої їжі надто великими порціями
  • надмірна кількість вживання алкоголю
  • тютюнопаління
  • кава
  • нестача білків та вітамінів у постійному раціоні людини та у її організмі.

Класифікація[ред. | ред. код]

Гастрит поділяють на гострий та хронічний.

Гострий гастрит[ред. | ред. код]

Cпричинений в основному алкогольними напоями, Helicobacter pylori, нестероїдними протизапальними препаратами, отруєнням хімічними речовинами. Також може виникати внаслідок перенесених тяжких травм і оперативних втручань, які призводять до зниженого кровопостачання слизової оболонки шлунка і внаслідок цього зниженої секреції протективних факторів (муцин, шлунковий слиз).

Хронічний гастрит[ред. | ред. код]

  • Тип «А» — атрофічний гастрит (аутоімунний гастрит). Етіологія до кінця невідома, виявляються антитіла до паріетальних клітин і внутрішнього фактору Касла, відсутність якого призводить до В12-фолієводефіцитної анемії
  • Тип «В» — бактеріальний гастрит.
  • Тип «С» — рефлюкс-гастрит, який спричинює біліарний рефлюкс жовчі в шлунок.

Діагностика[ред. | ред. код]

Встановлення клінічного діагнозу ґрунтують на визначенні типу хронічного гастриту, оцінці ступеня поширеності морфологічних ознак захворювання, наявності й виразності порушень функції шлунка.

  • Клінічна діагностика — аналізують скарги хворого, анамнез, дані огляду пацієнта, висловлюється можливий діагноз і складається раціональний план інструментального обстеження.
  • Ендоскопічна діагностика з біопсією — уточнюють характер і локалізація змін слизової оболонки шлунка.
  • Лабораторна діагностика — клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, клінічний аналіз калу, аналіз калу на приховану кров, виявлення Helicobacter pylori.
  • Ультразвукове дослідження печінки, підшлункової залози, жовчного міхура — для виявлення супутніх захворювань травної системи.

Лікування[ред. | ред. код]

З медикаментозних засобів для лікування гастриту застосовують інгібітори протонного насоса, блокатори H2-гістамінових рецепторів, прокінетики, селективні М-холінолітики,[2] антациди[3], вітаміни U та B5.[4][5] Для деяких форм Helicobacter pylori-асоційованого гастриту рекомендується ерадикація (знищення) Helicobacter pylori.

Серед інших форм хронічного гастриту переважає Helicobacter pylori — асоційований гастрит антрального відділу шлунка. Для його лікування погоджувальною нарадою «Маастрихт-III» (2005) як терапія першої лінії рекомендована потрійна схема ерадикації (French Triple Therapie), що включає комбінацію з трьох препаратів: один з інгібіторів протонного насосу і два антибактеріальних засоби: кларитроміцин і амоксицилін. При невдачі ерадикації пропонується терапія другої лінії (квадротерапія), що включає комбінацію з чотирьох препаратів: інгібітор протонного насоса, препарати вісмуту, метронідазол, тетрациклін, тощо[3]

У той же час ряд фахівців вважає, що через можливі проблем, які можуть проявитися в результаті прийому антибіотиків, проводити ерадикацію Helicobacter pylori не має сенсу, хоча і є шанс, що вона допоможе.[6] При цьому інші лікарі вважають, що деякі форми гастритів, зокрема Helicobacter pylori — асоційований атрофічний гастрит, вимагає обов’язкової ерадикації Helicobacter pylori.[7]

Застосовують лікарські препарати для зниження секреції соляної кислоти в шлунку, що призводить до зниження кислотності шлункового соку.

Як додаткову терапію використовують вітамінні препарати: вітамін U (метилметіонінсульфонія хлорид) і B5 (пантотенова кислота). Вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) бере участь у реакціях метилювання біогенних амінів і за рахунок цього знижує шлункову секрецію і дає знеболювальний ефект.[4] Пантотенова кислота (вітамін В5) сприяє загоєнню слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і стимулює перистальтику кишківника. Надлишок соляної кислоти в шлунку часто виникає саме в умовах дефіциту в організмі пантотенової кислоти.[5]

Оперативне втручання показане тільки при виникненні ускладнень (ендоскопічна склерозуюча або лазерна коагуляція при гострій шлунковій кровотечі)

Режим харчування[ред. | ред. код]

При загостренні гастриту необхідна відповідна дієта. Хворим гастритом протипоказані шоколад, кава, газовані напої, алкогольні напої, консерви, концентрати та сурогати будь-яких продуктів, прянощі, спеції, а також продукція підприємств швидкого харчування, страви, що провокують бродіння (молоко, сметана, виноград, чорний хліб тощо), копчена, жирна і смажена їжа. При цьому харчування має бути різноманітним і багатим білками та вітамінами. По закінченні гострого стану харчування має ставати повноцінним з дотриманням стимулювального принципу в період ремісії у хворих із зниженою кислотністю. Рекомендують дробовий прийом їжі, по 5-6 разів на добу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gastritis. University of Maryland Medical Center (University of Maryland Medical System). 2002-12-01. Процитовано 2008-10-07.
  2. ↑ Рапопорт С. И. Гастриты (Пособие для врачей) — М.: ИД «Медпрактика-М», 2010. — 20 с.
  3. ↑ а б Маев И. В., Дичева Д. Т., Лебедева Е. Г. Возможности антацидов в лечении хронического гастрита // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2010. — № 10. — С. 87-92.
  4. ↑ а б Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. — Смирнов В.А, Климочкин Ю. Н. Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. — 91 с
  5. ↑ а б И снова репаранты… — Н. Б. Губергриц, С. В. Налётов, П. Г. Фоменко. Современная гастроэнтерология № 1 (69), 2013. С. 157-165.
  6. ↑ Шептулин А. А. Хронический гастрит и функциональная диспепсия: есть ли выход из тупика? // РЖГГК. — 2010. — Т.20. — № 2. — С. 84-88.
  7. ↑ Лапина Т. Л. Эрадикационная терапия инфекции Helicobacter pylori.
Читайте также:  Атрофический хронический гастрит с пониженной кислотностью лечение

Див. також[ред. | ред. код]

  • Шлунок
  • п
  • о
  • р

Запальні захворювання

Нервова система

Центральна нервова система

Абсцес головного мозку • Енцефаліт • Мієліт • Менінгіт • Менінгоенцефаліт • Арахноїдит • Енцефаліт Расмуссена • Кліщовий енцефаліт

Периферична нервова система

Неврит

Око та вухо

Око :Дакріоцистит • Епісклерит • Кератит • Ретиніт • Блефарит • Кон’юнктивіт • Іридоцикліт • Увеїт

Вухо :Отит (зовнішній, гострий середній, хронічний середній) • Лабіринтит • Мастоїдит • Євстахіїт

Серцево-судинна система

Серце

Ендокардит • Міокардит • Перикардит

Артерії, Вени, Капіляри

Васкуліт • Флебіт • Капілярит

Дихальна система

ЛОР

Ніс та придаткові пазухи: Риніт • Синусит (Гайморит, Фронтит, Етмоїдит, Сфеноїдит) • Риносинусит • Ринофарингіт

Дихальні шляхи: Фарингіт • Ларингіт • Трахеїт • Бронхіт • Бронхіоліт

Легені

Пневмонія • Бронхопневмонія • Плеврит • Абсцес легень • Медіастиніт • Альвеоліт • Пневмоніт

Травна система

Шлунково-кишковий тракт

Ротова порожнина: Стоматит • Гінгівіт • Глоссит • Тонзиліт (гострий, хронічний) • Паротит • Пульпіт • Запалення щелепи • Заглотковий абсцес

Інші відділи ШКТ: Езофагіт • Гастрит (гострий, хронічний) • Дуоденіт • Гастродуоденіт • Ентерит • Коліт • Ентероколіт • Апендицит • Ілеїт • Хвороба Крона • Проктит • Парапроктит • Криптит • Папіліт

Інше

Травні залози: Гепатит • Панкреатит

Жовчовивідні шляхи: Холецистит • Холангіт

Перитоніт

Сечостатева система

Органи сечовиділення

Нефрит (Гломерулонефрит, Пієлонефрит) • Цистит • Уретрит

Жіноча статева система

Аднексит • Сальпінгіт • Ендометрит • Параметрит • Цервіцит • Кольпіт • Вульвіт • Мастит • Оофорит

Чоловіча статева система

Орхіт • Епідидиміт • Простатит • Баланіт • Баланопостит

Зародкові тканини

Хоріоамніоніт • Омфаліт

Інші системи та органи

Кістково-м’язова система

Артрит • Міозит • Бурсит • Остеохондрит (розсікаючий) • Тендиніт • Фасціїт • Епікондиліт • Панікуліт

Шкіра

Дерматит • Гідраденіт • Ангуліт • Акне

Кров

Бактеріємія • Сепсис

Лімфа

Лімфаденіт

Источник

Гастрит: симптоми, діагностика, лікування

Излечим ли гастрит?

Гастрит — це поняття, що об’єднує різні за етіологією, течією та симптоматикою запально-дистрофічні процеси в слизовій оболонці шлунка. Гастрит — лідер серед всіх патологій шлунково-кишкового тракту. Патологія уявляє собою запалення слизової оболонки шлунка та дуже часто передує розвитку таких патологій, як виразка та рак шлунка.

Класифікація

Існує два основних типи гастриту — гострий та хронічний. Залежно від симптоматики й характеру уражень слизової оболонки шлунка виділяють кілька видів гострого гастриту.

Види гострого гастриту:

  • простий, банальний або катаральний;
  • фібринозний або дифтеритичний;
  • корозивний або некротичний;
  • флегмонозний.

Особливі форми гастриту: реактивний, лімфоцитарний, еозинофільний, гранулематозний, гіперпластичний, гіпоацидний (зі зниженою кислотністю), гіперацидний (з підвищеною кислотністю), з нормальною кислотністю та ін.

В ендоскопії використовують такі морфологічні критерії гастриту, як: поверхневий (еритематозний / ексудативний), гіпертрофічний, атрофічний, ерозивний, рефлюкс-гастрит та ін.

Причини виникнення

Гострий гастрит розвивається раптово і, як правило, спровокований потраплянням в організм ззовні сильних подразників за короткий проміжок часу.

Гострий гастрит, причини:

  • вживання в їжу шкідливих продуктів;
  • харчові інтоксикації;
  • отруєння неорганічними кислотами, солями важких металів, сулемою;
  • важкі інфекційні захворювання;
  • ускладнення виразкової хвороби, раку шлунка;
  • травми травного тракту.

Хронічний гастрит — патологія, яка розвивається під дією численних чинників. В основі розвитку гастриту лежить генетично обумовлений дефект відновлення слизової оболонки шлунка, пошкодженої дією подразників.

Основні причини розвитку хронічного гастриту:

  • інфекційні фактори (Helicobacter pylori, бактерії, гриби, паразити);
  • вплив нестероїдних протизапальних препаратів;
  • аутоімунні чинники;
  • дуоденогастральний рефлюкс;
  • гіпоксемія;
  • вплив хімічних агентів;
  • аліментарні фактори та харчова алергія;
  • порушення обміну речовин;
  • дисфункції ендокринної системи;
  • гіповітаміноз;
  • зловживання спиртними напоями;
  • куріння;
  • спадкова схильність;
  • радіаційний вплив та ін.

Хронічне запалення шлунка протікає з серйозними змінами слизової оболонки, секреторної й рухової дисфункциями шлунка.

У більшості випадків хронічний гастрит асоційований з впливом Helicobacter pylori, рідше виникає аутоімунний атрофічний гастрит та особливі форми гастриту.

Клінічні прояви

Для клінічної картини гастриту характерні місцеві та загальні розлади.

Найбільш характерні місцеві симптоми гастриту:

  • зригування й печія;
  • неприємний присмак у роті;
  • печіння в верхній частині живота;
  • нудота, блювота;
  • біль в животі;
  • схуднення;
  • «кишкова» диспепсія у вигляді розладів дефекації (нестійкі випорожнення, послаблення, закрепи, бурчання, підвищений метеоризм);
  • відчуття тиску й тяжкості в епігастральній ділянці.
Читайте также:  Жжение при антральном гастрите

У хворих з хронічним запаленням шлунка спостерігаються такі ознаки гастриту, обумовлені загальними розладами: слабкість, дратівливість, блідість, пітливість, сонливість, зниження життєвого тонусу та втрата інтересу до життя, патології з боку серцево-судинної системи (аритмії, кардіалгії, артеріальна нестійкість).

Ускладнення

Як правило, хронічний гастрит протікає тривалий час та призводить до поступової й необоротної зміни слизової оболонки шлунка. У клітинах епітелію порушується регенерація, відбувається їх атрофія, залозиста тканина заміщається сполучною. Порушується нормальне функціонування слизової шлунка та вироблення пепсину, соляної кислоти та травних ферментів.

Несприятливі наслідки гастриту:

  • Анемія
  • Гематомезис
  • Шлункові кровотечі
  • Набряк привратника
  • Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
  • Доброякісні та злоякісні новоутворення
  • Перитоніт тощо

Діагностика

Основна роль в діагностиці гастритів відводиться етіології, характеру морфологічних та гістологічних змін слизової оболонки шлунка, локалізації цих змін.

На консультації у гастроентеролога проводиться ретельний огляд пацієнта, аналізуються дані анамнезу, результати лабораторних та інструментальних досліджень. Фізикальне обстеження включає пальпацію, перкусію, аускультацію, вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.

Лабораторні методи діагностики гастриту:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • визначення пепсину й пепсиногену в крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • імунологічне обстеження;
  • гістологічне дослідження біоптату;
  • визначення антигену хелікобактер в калі;
  • дослідження калу на приховану кров;
  • бактеріологічне дослідження (аналіз на Helicobacter pylori);
  • внутрішньошлункова pH-метрія.

Основним інструментальним методом діагностики гастриту є ендоскопічне дослідження — езофагогастродуоденоскопія з біопсією.

Діагностика гастриту також включає такі методи як:

  • рентгенологічне дослідження;
  • електрогастроентерографія;
  • поповерхова манометрія;
  • ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Лікування

Лікування гастриту визначається причинами виникнення захворювання, загальним станом організму пацієнта, особливостями перебігу патологічного процесу. При легкій та середній тяжкості захворювання лікування проводиться амбулаторно. У важких та ускладнених випадках лікування необхідно проводити в стаціонарі.

Лікування гастриту має починатися зі зміни способу життя, режиму харчування й характеру їжі. Рекомендується виявлення та виключення страв та продуктів, що провокують симптоми захворювання, щоденне вживання рідини, що володіє прокінетичними та антацидними властивостями (лужні мінеральні води).

Основні принципи лікування гастриту:

  • щадна дієта (протипоказані шоколад, газовані напої, кава, консерви, продукти, що провокують бродіння в кишечнику, «нездорова» їжа, алкоголь);
  • дробове харчування (5-6-разове);
  • медикаментозне лікування;
  • вітамінотерапія;
  • замісна терапія;
  • симптоматичне лікування;
  • фізіотерапія.

При медикаментозній терапії основне місце належить ерадикаційній антихелікобактерній терапії. У схемах лікування гастриту також використовуються такі лікарські засоби як: блокатори протонної помпи, антагоністи рецепторів гістаміну, антациди, прокінетики, глюкокортикоїдні гормони.

При неефективності консервативного лікування може бути показано оперативне лікування.

В окремих випадках лікар-гастроентеролог може відправити на консультацію до кардіолога, пульмонолога, психоневролога чи іншого фахівця.

Профілактика

Для профілактики гострого запалення слизової шлунка необхідно усунути вплив шкідливих факторів, які можуть спровокувати розвиток запального процесу в шлунку. Необхідно уникати «важкої» та шкідливої їжі, занадто гострих приправ. Також запалення шлунка можуть викликати продукти, що несуть бактерії хелікобактер, різні види та штами стафілококів, сальмонел, шигел та інших мікроорганізмів.

Основні профілактичні заходи включають заходи, які передбачають попередження розвитку запальних процесів та розвитку хронічного захворювання.

Профілактика гастриту:

  • організація правильного режиму харчування;
  • дотримання елементарних правил гігієни при роботі з продуктами;
  • лікування хронічних вогнищ інфекції;
  • здоровий спосіб життя;
  • своєчасне проходження профілактичних медичних оглядів;
  • лікування захворювань травної, серцево-судинної, ендокринної систем;
  • відсутність депресій, зниження кількості психоемоційних потрясінь;
  • контрольований прийом лікарських препаратів (зокрема, антибіотиків, препаратів, що подразнюють слизову шлунка та засобів, що пригнічують секрецію шлункового соку).

Особливу увагу профілактиці гастриту потрібно звернути особам, які працюють на хімічних підприємствах, в гарячих цехах, на миловарних, свічкових та інших шкідливих виробництвах. Особам, задіяним на даних виробництвах, рекомендовано включати в щорічні профілактичні огляди скринінг на Хелікобактер.

Помітили у себе або у близьких симптоми гастриту? Не відкладайте візит до лікаря. Захворювання повністю виліковне, якщо терапевтичні заходи призначені своєчасно.

Зарицька Юлія Михайлівна

Автор статті:

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Васкес Абанто Анна Естуардівна

Експерт у напрямку:

Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог

Лікарі

Пройти ефективне лікування гастриту в Києві, повністю обстежитися й отримати вичерпну консультацію у гастроентеролога можна в філіях клініки МЕДІКОМ (райони Оболоні та Печерська). Телефонуйте нам за контактним номером колл-центру, задавайте питання, що цікавлять вас, і записуйтеся на прийом до вибраного вами фахівця!

Васкес-Абанто Анна Естуардівна

Васкес Абанто Анна Естуардівна

Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог

Ганчева Олена Анатоліївна

Ганчева Олена Анатоліївна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог

лікар-гастроентеролог Гелбутовська Ольга Дмитрівна

Гелбутовська Ольга Дмитрівна

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Джалалова Вікторія Миколаївна

Джалалова Вікторія Миколаївна

Лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог, дієтолог вищої категорії

Зарицька Юлія Михайлівна

Зарицька Юлія Михайлівна

Лікар-гастроентеролог вищої категорії

Кислова Оксана Леонідівна

Кіслова Оксана Леонідівна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог

Кравець Леонід Аркадійович

Кравець Леонід Аркадійович

Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст вищої категорії

Лужанський Роман Володимирович

Лужанський Роман Володимирович

Лікар-ендоскопіст

Мельничук Надежда Александровна

Мельничук Надія Олександрівна

Лікар-дієтолог, лікар-терапевт

Огієнко Наталія Юріївна

Огієнко Наталія Юріївна

Лікар-терапевт, гастроентеролог І категорії

Присяжнюк Наталия Валерьевна

Присяжнюк Наталія Валеріївна

Дитячий лікар-гастроентеролог першої категорії

Сіваш Неллі Василівна

Сіваш Неллі Василівна

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії

Швець Олег Віталійович

Швець Олег Віталійович

Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії, к.м.н., доцент

Яковлєв Олександр Олексійович

Яковлєв Олександр Олексійович

Лікар-ендоскопіст вищої категорії

Ялтонський Андрій Володимирович

Ялтонський Андрій Володимирович

Лікар-гастроентеролог, ендоскопіст першої категорії

Источник

Гострий гастрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гастрит.

Гострий гастрит
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10K29.1

Гострий гастрит — це захворювання шлунка, один із двох видів гастриту. Гострий гастрит — гостре запалення шлунка, спричинене внутрішніми подразниками.

Читайте также:  Хеликобактер гастрит что это

Гострий гастрит проявляється після попадання туди небезпечних подразнюючих хімічних речовин та вживання в цей час неякісної їжі. Часто трапляються випадки, коли гострий гастрит розвивається на фоні інших інфекційних хвороб, пов’язаних із порушеним обміном речовин.

Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка. Гастрит виникає в результаті поганого харчуванні, і невмілому вживані алкогольних напоїв.

Гастрит ділиться на декілька форм:

  • хронічний гастрит,
  • гострий гастрит,
  • гігантський гіпертрофічний гастрит,
  • ерозивний і поліпозний гастрит,

У свою чергу, гострий гастрит ділиться на:

  • простий (запалюється тільки поверхня слизуватої оболонки шлунку)
  • корозивний (крім поверхні слизуватої оболонки шлунку, запалюється також більш глибокий шар, внаслідок чого утворяться ерозія, некроз і геморрагія)
  • флегмонозний (запалення слизуватої шлунка супроводжується виділенням гною).

Також гастрит розрізняють по ступені секреторних відхилень. Він може проходити з підвищеною або зниженою кислотністю.

На розвиток гастриту впливає поганий стан зубів. Карієс сприяє проникненню інфекції в шлунок, що створює сприятливе середовище для розвитку різних кишкових інфекцій. Тому, щоб уникнути захворювання гастриту вам потрібно звернутися до стоматолога.

Ще одна класифікація гастриту містить у собі поверхневий гастрит, гастрит зі зміною слизуватої оболонки, з поразкою залоз без атрофії і атрофічний.

По області поширення виділяють:

  • антральний
  • хронічний
  • ізольований хронічний гастрит.

Також гастрит може бути первинним і вторинним.

В 10% випадків гастрит є причиною виникнення раку шлунка.

Основними ускладненнями після гастриту можуть бути утворення фляків на слизуватої шлунка, перитоніт, рухова недостатність шлунка, гострий медіастинит, дисфагія, мікрогастрія і т.д. У деяких випадках при гастриті можливий летальний результат.

Процеси, що відбуваються під час захворювання[ред. | ред. код]

Роздратований шлунок починає із працею переварювати грубу їжу, що ще більше підсилює його запалення. Занадто холодна або гаряча їжа також сприяє розвитку запального процесу. Щоб не захворіти слід уникати фаст-фудів і напів фабрикатів — це не корисна їжа для вашого шлунку.

При гастриті слизова оболонка шлунка може повністю відновитися не раніше, ніж через 15-20 днів. При лікуванні слід вживати рослинні продукти які містять клейковину і уникати гострої і їжі з високою кислотністю. Категорично забороняється алкоголь.

Але при вживанні алкогольних напоїв найчастіше виникає простий або коррозивний гастрит. Після потрапляння в шлунок спиртного розвиваються дистрофія і некробіотичні ушкодження поверхневого шару слизуватої. При хронічному гастриті порушується робота шлунка, пов’язана з його моторною, секреторною і іншою функціями. Це у свою чергу приводить до дистрофічних і запальних змін поверхневого епітелію, а також гальмує процес регенерації.

Запальний процес у шлунку відбувається дуже швидко, він може початися вже через 2-4 години після потрапляння алкоголю в шлунок. Основними симптомами є почуття важкості в животі, нудота, блювота, метеоризм, понос, втрата апетиту, частішання пульсу, підвищення температури тіла, зміна кольорів шкіри і слизуватих (бліднуть), неприємний присмак у роті, підвищене слиновиділення, світлий наліт язика і збільшення кількості лейкоцитів у крові.

Такий стан може тривати 2-6 днів. Після цього починається зворотний процес: кислотність поступово знижується, слизиста оболонка червоніє, може відбутися крововилив. При утворенні виразок людина відчуває печію і біль у роті, шлунку і стравоході. Кілька разів у день може бути блювання з домішками жовчі, крові і слизу.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Секрети світу! » Гастрит.Запалення слизуватої оболонки шлунка.
  • п
  • о
  • р

Запальні захворювання

Нервова система

Центральна нервова система

Абсцес головного мозку • Енцефаліт • Мієліт • Менінгіт • Менінгоенцефаліт • Арахноїдит • Енцефаліт Расмуссена • Кліщовий енцефаліт

Периферична нервова система

Неврит

Око та вухо

Око :Дакріоцистит • Епісклерит • Кератит • Ретиніт • Блефарит • Кон’юнктивіт • Іридоцикліт • Увеїт

Вухо :Отит (зовнішній, гострий середній, хронічний середній) • Лабіринтит • Мастоїдит • Євстахіїт

Серцево-судинна система

Серце

Ендокардит • Міокардит • Перикардит

Артерії, Вени, Капіляри

Васкуліт • Флебіт • Капілярит

Дихальна система

ЛОР

Ніс та придаткові пазухи: Риніт • Синусит (Гайморит, Фронтит, Етмоїдит, Сфеноїдит) • Риносинусит • Ринофарингіт

Дихальні шляхи: Фарингіт • Ларингіт • Трахеїт • Бронхіт • Бронхіоліт

Легені

Пневмонія • Бронхопневмонія • Плеврит • Абсцес легень • Медіастиніт • Альвеоліт • Пневмоніт

Травна система

Шлунково-кишковий тракт

Ротова порожнина: Стоматит • Гінгівіт • Глоссит • Тонзиліт (гострий, хронічний) • Паротит • Пульпіт • Запалення щелепи • Заглотковий абсцес

Інші відділи ШКТ: Езофагіт • Гастрит (гострий, хронічний) • Дуоденіт • Гастродуоденіт • Ентерит • Коліт • Ентероколіт • Апендицит • Ілеїт • Хвороба Крона • Проктит • Парапроктит • Криптит • Папіліт

Інше

Травні залози: Гепатит • Панкреатит

Жовчовивідні шляхи: Холецистит • Холангіт

Перитоніт

Сечостатева система

Органи сечовиділення

Нефрит (Гломерулонефрит, Пієлонефрит) • Цистит • Уретрит

Жіноча статева система

Аднексит • Сальпінгіт • Ендометрит • Параметрит • Цервіцит • Кольпіт • Вульвіт • Мастит • Оофорит

Чоловіча статева система

Орхіт • Епідидиміт • Простатит • Баланіт • Баланопостит

Зародкові тканини

Хоріоамніоніт • Омфаліт

Інші системи та органи

Кістково-м’язова система

Артрит • Міозит • Бурсит • Остеохондрит (розсікаючий) • Тендиніт • Фасціїт • Епікондиліт • Панікуліт

Шкіра

Дерматит • Гідраденіт • Ангуліт • Акне

Кров

Бактеріємія • Сепсис

Лімфа

Лімфаденіт

Источник